Фото: depositphotos

Фахівці зазначають, що сукупність політичних і військових факторів нині складається для Кремля найбільш сприятливо за останні роки. За словами керівника інституту Андрія Клименка, державам Балтії варто завчасно привести війська у стан повної бойової готовності, аби зменшити загрозу можливої ескалації.

Експерт наголосив, що команда аналітиків відстежує близько двох десятків індикаторів небезпеки. Поточна динаміка, за їхніми оцінками, нагадує ситуації, які передували анексії Криму та повномасштабному вторгненню Росії в Україну у 2022 році. Особливе занепокоєння викликає інформаційний простір, де різко посилилася агресивна антибалтійська риторика.

Калінінград як елемент пропаганди

Клименко звертає увагу, що в російських ЗМІ країни Балтії дедалі частіше подаються як «вороже оточення», а Калінінградську область зображають у ролі «обложеної фортеці». Регіон порівнюють із блокадним Ленінградом, формуючи образ території, яку нібито намагаються ізолювати та задушити країни НАТО, насамперед Литва й Польща.

У публікаціях та телеефірах просуваються тези про «неминучу блокаду» і «загрозу окупації», що, на думку експертів, є спробою підготувати російське суспільство до можливого силового сценарію та виправдати агресивні дії.

Міжнародний контекст і мотиви Кремля

Ще одним чинником ризику аналітики вважають зміни у глобальній політиці. За словами Клименка, через нові ініціативи президента США Дональда Трампа Володимир Путін втрачає позиції однієї з ключових фігур світової арени. Для авторитарного лідера така втрата впливу може стати поштовхом до демонстративних воєнних кроків, спрямованих на повернення образу «сильного гравця».

Оскільки війна проти України зайшла для Росії у стратегічний глухий кут, а інші напрямки експансії виглядають малоймовірними, експерт окреслив два можливі сценарії подальших дій Кремля: спробу фактичного поглинання Білорусі з усуненням режиму Лукашенка або ж силовий тиск на країни Балтії, зокрема на Литву чи Естонію.

Напруження в Балтійському морі

Аналітики також звертають увагу на зростання кількості інцидентів у Балтійському морі. Регіон має критично важливу інфраструктуру — газопроводи, енергетичні та телекомунікаційні кабелі, зокрема Balticconnector між Фінляндією та Естонією і Baltic Pipe, який постачає газ з Норвегії до Польщі.

У НАТО раніше заявляли, що уважно відстежують ситуацію в акваторії та посилюють заходи безпеки. Водночас у Альянсі зазначають, що під час останніх навчань випадків диверсій зафіксовано не було, однак загальний рівень загроз у регіоні залишається підвищеним.
 

До слова, сили безпілотних систем знищили «танк-черепаху» росіян.

Стрілець Діана - pravdatutnews.com