Фото: Depositphotos

В Україні планують запровадити систему фудбенкінгу, за якою виробники та торговельні мережі передаватимуть придатні до споживання продукти харчування соціально вразливим верствам населення, а не утилізувати їх. Про  це повідомляє сайт Кабінету міністрів.

Заступник міністра економіки, довкілля та сільського господарства Тарас Висоцький зазначив, що щороку в Україні утилізують до 2,5-2,7 мільйона тонн продовольства, що становить 15-20% від обсягів виробництва та споживання. Значну частину цих харчів можна безпечно вживати в їжу.

Водночас понад 12,7 мільйона українців потребують гуманітарної допомоги – на них і розраховано нову програму.

Система фудбенкінгу працює наступним чином. Непродані, але безпечні продукти передаватимуть до банків продовольства. Тут їх будуть сортувати, зберігати та формувати з них продуктові набори. Потім такі набори або готові страви віддаватимуть людям, які цього потребують.

Їжу будуть отримувати зокрема внутрішньо переміщені особи, пенсіонери та люди з інвалідністю. Влада сподівається також зменшити обсяги харчових відходів і витрати на їхню утилізацію, які доходять до 9,6 млрд грн щороку.

Законодавчі зміни для реалізації програми фудбенкінгу планують напрацювати найближчими місяцями. На товарах будуть вказувати два типи термінів придатності, а торговельні мережі зобов’яжуть передавати до банків продовольства непродані продукти.

Наразі така практика в Україні існує на добровільних засадах, однак мета держави – зробити її системною.

Для цього планується ухвалення окремого закону «Про банки продовольства», а також внесення змін до податкового та екологічного законодавства. Зокрема, йдеться про запровадження двох типів термінів придатності, податкові стимули для бізнесу та обов’язок великих ритейлерів передавати непродані продукти.

Очікується, що впровадження системи фудбенкінгу дозволить:

зменшити обсяги харчових відходів і витрати на їх утилізацію (які нині сягають майже 9,6 млрд грн на рік);

забезпечити продовольством мільйони українців, зокрема внутрішньо переміщених осіб, пенсіонерів і людей з інвалідністю;

знизити навантаження на державний бюджет;

створити додаткові стимули для соціально відповідального бізнесу.

Тарас Висоцький додав, що наразі проміжна ціль – до 50% нереалізованих, але придатних продуктів направляти на соціальні потреби. У довгостроковій перспективі – до 80%, що відповідатиме кращим європейським практикам.

Юрій Никорак - pravdatutnews.com