Фото: скріншот з фільму

Нарешті відбулась прем’єра «Дюни» - масштабного голлівудського фільму, який вийшов у прокат після низки перенесень у зв’язку з пандемією коронавірусу. Але завдяки такому довгому очікуванню (спочатку планувалось, що стрічку презентують у 2020-ому), вдалося підігріти інтерес та зробити так, щоб про фільм дізналось якомога більше людей.

«Дюна» - це розлогий та унікальний всесвіт, створений американським письменником Френком Гербертом. Перший з шести науково-фантастичних романів саги вийшов ще у 1965 році. Після того «Дюна», завдяки новизні тем, що піднімаються у романах, стилістиці, сюжету та гарно пропрацьованому світу, стала одним з китів, на якому тримається весь жанр sci-fi літератури.

Дія роману відбувається у всесвіті Галактичної імперії, якій підвладна безліч екзопланет. Ключову роль в її житті відіграє пустельна планета Арракіс, також звана Дюною, адже тільки там видобувається унікальна речовина — меланж (або прянощі). В романі описується життя молодого Пола Атріда, сина герцога одного з аристократичних домів, якого прагне знищити імператор і ворожі герцоги. Родина Атрідів отримує у володіння Арракіс, що виявляється пасткою. Однак Полу належить не тільки вижити, а й назавжди змінити імперію та природу Дюни.

Дені Вільнев вже давно навчився брати чужі історії та робити з них цілі глибинні полотна, балансуючи на межі комерційного та авторського кіно. Це вміння франко-канадський режисер не одноразово демонстрував в роботах над «Полонянками», «Прибуттям» та «Blade Runner 2049». І цього разу в «Дюні» не має типового для блокбастерів постійного екшену чи «попкорнового гумору» . Натомість Вільнев використовує довгі плани та сцени, які мають підкреслити масштаби того, що відбувається на екрані. Камера плавно ходить по природних декораціях фільму, даючи можливість збагнути всю велич безкрайньої пустелі Арракісу.

Динаміка та візуальний стиль оповідання нагадують «Blade Runner 2049», але ці зображальні методи як не можна краще підходять обом картинам.

Вільнев навмисно розбив першу книгу на кілька частин та показав нам менше половини історії. Зроблено це було, щоб неспішно та поступово познайомити і заглибити глядачів у абсолютно дивовижний та незвичайний світ «Дюни».

А світ та історія «Дюни» - це ще класичний приклад вдалого використання структури мономіфу у створенні художнього твору. Герой проходить повний шлях за схемою відомого дослідника міфології та літератури Джозефа Кемпбелла:

• Поклик до мандрів - Полу разом із сім’єю належить покинути свою планету та відправитись на Арракіс.
• Допомога сил надприродних - Пол бачить віщі сни, мати вчить його «голосу» та іншим «магічним» навичкам, які вона колись здобула у школі Бене Гессерід.
• Перший поріг - Пол проходить випробування біллю, кладучи свою руку в таємний ящик Превелебної матері.
• Черево кита - Пол втрачає батька під час нападу Харконненів, втрачає статус і разом матір’ю потрапляє у пустелю Дюни.
• Шлях випробувань - Те як Пол поступово стає своїм серед Фріменів.
• Зустріч із богинею та Жінка-спокусниця - Зустріч з дівчиною-фріменкою Чані, яку Пол бачив раніше у своїх снах.
• Далі без спойлерів: Апофеоз - Найвища нагорода - Відмова від повернення - Допомога зовнішніх сил - Останній поріг - Володар двох світів - Свобода жити. Весь цей шлях поступово проходить і Пол Атрідіс. За такою ж схемою відбувається побудова історії культових «Зоряних війн».

Як і перед виходом «Blade Runner 2049», так і зараз, перед прем’єрою «Дюни», у фанатів оригінальних творів було багато пересторог стосовно нових адаптацій культових творів.

В цьому контексті не варто порівнювати роботу Дені Вільнева з першою екранізацією «Дюни», над якою працював сам Девід Лінч. В 1984 році в американського режисера не було таких технічних ресурсів, які є зараз в епоху спецефектів та CGI. До того ж студія не дала Лінчу втілити в життя все, що він планував. Саме через це перша «Дюна» може виглядати трохи дивно або навіть смішно. А сам режисер відхрещується від свого творіння й по нині. Але в ній не все так погано. Просто вона інша.

Зараз же здається, що Вільневу, як нікому іншому, вдалося знайти та перенести на екран атмосферу і настрій, що панує в книгах Герберта. А вдала акторська гра від улюбленця публіки Тімоті Шаламе, в ансамблі з Ребеккою Фергюсон, Оскаром Айзеком, Зендеєю та іншими, у поєднанні з величним саундтреком від Ханса Циммера, що місцями нагадує «Космічну Одіссею» Стенлі Кубрика, тільки довершують загальне позитивне враження від нової «Дюни».

Прем’єра «Дюни» в Україні відбулась 16 вересня і за перші 4 дні прокату картина Дені Вільнева зібрала майже 34 млн. грн. ($ 1,2 млн.), що стало найкращим стартом з початку пандемії в нашій країні. У США і Китаї картина ще не вийшла, але навіть в умовах обмеженого прокату за перший уїк-енд фільму вдалося зібрати $ 36,8 млн, що перевищило очікування «Warner Bros». Варто зауважити, що бюджет «Дюни» склав не такі вже й космічні для Голлівуду  $ 165 млн.

Тепер сподіваємось, що фільм не повторить долю ноланівського «Тенету», збере потрібну касу, а «Warner Bros» виділить бюджет та запустить у виробництво другу частину «Дюни». Зараз же, після виходу першої, багато критиків та кіноманів називають її дуже перспективним всесвітом та пророкують фантастичній сазі повторення успіху оригінальних «Зоряних Війн». Всі передумови на ринку для цього є. Лишається тільки побажати успіхів Вільневу і молитися, щоб всі наступні частини, якщо вони будуть, робив тільки Дені.

Віталій Очерет, pravdatutnews.com