Активісти у Києві знайшли древню Вознесенську печеру поруч із закинутим будинком в історичному центрі Києва. Про це повідомив пам’яткоохоронець, експерт Центру розвитку міст Дмитро Перов. У коментарі для "УП.Життя" він розповів про пошук печери та перші її дослідження.

За оцінкою археологів, це печера часів Київської Русі з наскельними малюнками. Вона дивом збереглася, але будівництво нового житлового комплексу може назавжди її знищити. 

На стінах знайшли анімістичні зображення тварин та графіті більш пізнього "варязького" періоду. Наприклад, обриси руни Альґіз  (або "куряча лапа") можна побачити на одній зі стін комплексу. Такий малюнок використовували древні варяги як символ захисту, оберіг, символ життя. 

На наступні вихідні печеру показали професору археології Тимуру Бобровському. Він працює в заповіднику "Софія Київська". 

Професор був налаштований скептично, мовляв, що печера в центрі Києва – то фантастика. 

Ми привели його, показали лаз і печеру. Тоді пан Тимур попросив нас почекати, допоки він зробить кілька нотаток. Минуло понад 3 години, вже смеркалось, коли виліз пан професор. Він був вражений скарбом у самому центрі Києва, – розповідає активіст. 

За попередніми оцінками Тимура Бобровського, ця печера приблизно часів Київської Русі, або навіть може належати до дохристиянського періоду. 

Печера належить до категорії стародавніх споруд, які для нас лишаються загадкою. Вони пов'язані з подіями середньовічної доби, але детальніше сказати не можна до проведення археологічних розкопок. 

Ймовірно, вона належить до рідкісної групи печер, які використовувались як сховища під час військових негараздів, – пояснює археолог.

Фахівець наголошує на необхідності продовження досліджень, оскільки поруч розташований великий комплекс монастирських споруд XIV – XVI віку. 

Наявних історичних джерел стосовно походження цієї та сусідніх печер не виявлено. Втім, печера за параметрами, розташуванням, характером склепінь може бути віднесена до особливої групи історичних київських підземель, – йдеться в експертному висновку Бобровського.

Археолог вважає, що Вознесенська печера схожа до Смординської печери XVII століття або Врязької печери у Києво-Печерській лаврі. 

Він додає, що В Києві дуже багато печер, які збереглися у ділянках, де не було суцільної забудови. Вознесенська печера – не виключення. Вона була викопана на схилі гори, а стіна садиби у XIX столітті "прикрила" вхід до печери та зберегла її.

Наразі Дмитро зібрав низку історичних та археологічних експертних висновків. Після відповідного звернення питання передачі ділянки під забудову зняли з порядку денного у КМДА. 

Злата Новосельська - pravdatutnews.com