Безсмертні душі: жертви рашистської війни (відео)

Олександр Моїсеєнко та Сергій Турпетко загинули у запеклих боях проти ворожих російських військ на Луганщині.

Поклав життя, виконуючи Шевченковий «Заповіт». У запеклій боротьбі проти російських загарбників загинув Олександр Моїсеєнко.

Останні 8 років чоловік відстоював незалежність Батьківщини, сім’ї, усіх українців. Спершу на Майдані, у 2014-му вирушив парамедиком у АТО, вступив до лав ЗСУ, а 7-го травня цього року у напрямку Попасної його життя забрав ворожий снаряд. Герой родом із Чорноморська, що на Одещині. Його рідні пригадують: ще не будучи професійним військовим, Сашко не міг стояти осторонь війни.

Він був патріотом, оскільки я його знаю з молодих років. Їхали ми в гості, ще Майдану не було, він замовив собі вишиту сорочку, ми йому подарували.

Він себе бачив військовим – він себе там знайшов, - розказує Любов Кліщ, тітка загиблого Героя.

Як хороброго воїна із незламним духом «Богомола», «Одеського бандерівця» або ж «Справжнього Козака» пам’ятатимуть і його побратими.

Щирий українець, трохи безбашенний, справедливий. Його життя все було покладено на те, щоб ми все ж таки перемогли і щоб Україна була квітучою державою, хоча б для нащадків. І свій життєвий шлях короткий це все підтверджує, - каже Микола, побратим загиблого Героя.

Нині у Львові попрощалися із ще одним Героєм зі схожим шляхом. Сергій Турпетко у 14-му пішов добровольцем у АТО.

Народився на Луганщині, жив у Криму, після АТО переїхав до Львова. А в перший день війни, коли російські війська розпочали повномасштабний наступ на Українську землю без жодних вагань вирушив на захист Батьківщини. Загинув у запеклих боях у Золотому.

Він був філософ, скульптор і любив життя, любив людей. Збирав коло себе людей дуже різних. Не був військовим, але так вийшло, що став військовим, - пояснює Анастасія Турпетко, дочка загиблого Героя.

Поховали бійців на Марсовому полі, де спочивають справжні Герої, які готові платити своїм життям задля свободи.