Правоохоронці повідомляють, що зараз численна кількість людей стають жертвами кіберзлочинців. Шахраї використовуючи різні схеми намагаються заволодіти вашими персональними даними. Найчастіше у своїх аферах зловмисники використовують телефон. 

 Дзвонить шахрай, виманює у вас інформацію безпосередньо про ваші персональні дані, про банківську картку: її номер чи CVV- номер, це ті 3 цифри, що розташовані позаду картки, про термін дії. Абож вони спонукають вас до інших дій, наприклад, ваш родич перебуває у небезпеці або потрапив у якусь лиху подію й через те необхідно надіслати певні кошти, щоб йому допомогти, - розповідає Валерія Івкова, старша інспекторка управління протидії кіберзлочинам у Львівській області.

Також ще однією типовою схемою є фішинг.

Це розсилка посилань, які скомпрометовані. Тобто, подібні на офіційні джерела інформації, але мають деякі зміни й безпосередньо усю інформацію, яка оброблюється на сайті отримує шахрай, - каже Валерія Івкова.

Нещодавно за подібний злочин затримали групу зловмисників, які створили майже ідентичні копії державних сайтів та обіцяли громадянам виплати, й таким чином чимало людей потрапили на гачок.

Далі за допомогою онлайн-сервісів та масової розсилки смс громадянам приходило повідомлення про отримання соціальної допомоги. Зокрема Є-підтримка, допомоги від ЄС та інших платіжних фондів. Після цього користувачі переходили за даним посиланням з смс-повідомлення, вони вводили свої банківські реквізити й таким чином персональні дані ставали відомі зловмисникам, - пояснює Денис Вовниш, інспектор управління протидії кіберзлочинам у Львівській області.

Однак їх вдалося викрити й тепер їм загрожує до 12 років ув’язнення. Поліцейські кажуть, що є спеціальна база даних, де люди можуть перевірити чи можна довіряти тому чи іншому ресурсу.

Користувач може зайти на сайт кіберполіції й в розділі «stop fraud» подивитися чи є номер телефону, банківська картка або посилання на сайт в базі шахраїв кіберполіції. Це не є 100% панацеєю від того, але це варіант себе убезпечити. Крім того радимо гуглити безпосередньо номера телефонів, банківські картки, відгуки на сайт, дивитися різних ресурсах інформацію. Не тільки на сайтах, де хочете зробити замовлення, а й на інших ресурсах, - додає старша інспекторка управління протидії кіберзлочинам у Львівській області.

Додамо, що у телеграмі нещодавно запрацював аналогічний чат-бот від кіберполіції, де також можна дізнатися чи не намагаються вас обдурити шахраї.

Підтримай нас на Patreon: https://www.patreon.com/pravdatutlviv 

Злата Новосельська - pravdatutnews.com