Прийшла в 17 році і в військкоматі почула: «До побачення».

Так починався шлях у Збройних силах України для зв’язківиці, якій довелося навіть командувати танками. Надія Гарань – активна учасниця «Революції Гідності», військовослужбовиця, членкиня Жіночого Ветеранського Руху. Спочатку була перекладачем, супроводжувала делегації іноземців на фронт, згодом – працювала із радіостанціями на полі бою. Та от шлях до війська, пригадує, був непростим.

Не зважаючи на те, що в мене була вища освіта, що я вже їздила «Туди», до того, як офіційно призвалася до Збройних сил. Мене поставили перед вибором: або діловод, або радист. Я сказала: «Тільки не папірці», пішла радистом. А Ви гінеколога вже пройшли? І це питання, яке ти просто чуєш і всю службу будеш чути. Гінеколога пройшла, а потім: «А чого ти не вагітна?», «А чого 1 дитина, а не 2?», «А чого немає дітей?», «А чого немає чоловіка?» і це все на тебе просто бомбардується, - розповідає Надія Гарань, військовослужбовиця.

Відсутність медичного забезпечення потреб жінок-військовослужбовиць, зокрема гінекологічних – ще одна велика проблема, – каже Надія Гарань. А ще речового забезпечення, що стосується форми.

Здається, що це дрібничка, типу: «от дівчата модниці, вони хочуть власну форму» - ні! Як людина, яка травмувала коліно в чоловічій формі, бо там шов як раз на колінному суглобі, на чашечці, ти якщо падаєш на коліно, ти падаєш дуже невдало. Мені сказав: «До побачення», - каже Надія Гарань.

Втім, як зазначає зв'язківця, завдяки зусиллям волонтерок уже розроблені крої для жіночої форми. Водночас підкреслює: ситуація покращується, зокрема завдяки методу DOTMLPFI – стандарти, прийняті в арміях держав-членів НАТО, які підвищують і ефективність оборонної реформи у Збройних Силах України. Тим паче, зараз в Україні створюється суспільний тренд: жінки стають активними учасницями боротьби з ворогом, – зазначає Урядова Уповноважена з питань гендерної політики Катерина Левченко.

Це більше 50 тис в Збройних силах, десятки тисяч в Національній гвардії, ДПСУ, Нацполіції України. І ці цифри зростають, і це є показником того, що жінки є активними захисницями і активними суб’єктами, - пояснила Катерина Левченко, урядова Уповноважена з питань гендерної політики.

І якщо колись жінки обіймали лише найнижчі посади в армії, то у поточному році з вишів «випускатимуть» жінок-офіцерів, які зможуть очолювати керівні ланки. Приміром радниця з гендерних питань командувача Сухопутних військ ЗСУ Оксана Григор'єва за декілька років  очікує побачити серед них генералів.

Якщо ми копнемо глибше, з історії і ОУН УПА, українських націоналістів, там завжди були жінки. Вони були на хороших позиціях, їх поважали, вони досягали результатів. Безумовно Радянський Союз, радянська система знівелювала роль жінки в армії як жінки-воїна, і нав’язала, що жінка – це щось нижче, щось для краси, як, знаєте, застосунок до чоловіка в армії, - розповіла Оксана Григор'єва, радниця з гендерних питань командувача Сухопутних військ ЗСУ.

Зазначимо, тема жінок на бойових позиціях є гарячою для збройних сил усього світу. У 11 країнах НАТО у середині 1970-х жінки могли здобути військовий статус. Країни без призову, зокрема США, Велика Британія та Канада, досягли найвищих рівнів військової присутності жінок. Особливо Канада є значно прогресивнішою у ранньому впровадженні гендерної рівності.

Ще один яскравий приклад – Ізраїль – країна із загальним призовом. На службу жінок без дітей незалежно від шлюбного статусу призов почався у 1948 році. Посади поза технічною та секретарською підтримкою почали обіймати в середині 70-х. А от рівні можливості у війську жінки отримали у 2000-му році. Спочатку входили до бойової підтримки та на легкі бойові ролі в кількох районах, включаючи артилерійський корпус, піхотні частини та бронетанкові дивізії. Кілька змішаних взводів Каракал були сформовані у легкій піхоті. Багато жінок приєдналися до прикордонної поліції. Втім за офіційними даними, більшість із жінок в Ізраїльській армії зосереджена у бойовій підтримці.

Злата Новосельська - pravdatutnews.com