Фото: depositphotos

У той час, коли світ щодня тоне в новинному шумі, а мистецтво дедалі частіше зводиться до естетики без змісту, з’являється виставка, що говорить інакше. Мистецтво, що не прикрашає дійсність, а розкриває її тріщини – глибокі, болючі, часом незворотні. Саме таке враження по собі лишає виставка «Рай/Пекло» у галереї «ZAG», що доступна для відвідувачів вже з 31 травня.

Над виставкою працювали засновник Зіновій Козицький, кураторка Христина Береговська, співкураторка Каріна Давидова, експозиціонер Андрій Рибка та ще багато інших талановитих людей у співпраці з Харківським художнім музеєм, Національним музеєм у Львові Імені Андрея Шептицького та іншими компаніями.

Одразу після того, як ви переступаєте поріг, ви потрапляєте у повністю новий світ, що з кожним кроком тягне за собою все глибше та глибше. Виставка зустрічає нас картиною французького митця Роже Аллена. Є твори, що кричать. Є твори, що мовчать. А є такі, що дивляться на тебе, доки ти не починаєш говорити сам з собою, і цей – саме такий. Тематика багатства, влади, жадібності – матеріальний гріх, що перетворився на релігію без Бога. Хліб, що мав бути основою життя, стає лише декорацією у лівому куті картини. У центрі ж – монета, символ втрати людської душі у гонитві за тим, що блищить. Поруч з кожним експонатом є невеличкий текст для кращого розуміння та заглиблення у мистецтво.

Йдучи далі, можна ознайомитися з безліччю інших цікавих робіт різних митців. До прикладу – колажі Андрія Страхова. Його експозиція – це спроба осмислити власне «внутрішнє пекло», шляхом занурення в підсвідоме: у дитячі травми, страхи, сни. Його твори складаються з деформованих тіл, химерних істот, тварин, скелетів і зображень, що нагадують людей, але втрачають людські ознаки. У цій атмосфері глядач стикається з моторошним, але при цьому глибоко особистим простором. Особливу увагу Страхов приділяє символіці очей. Це око – не стільки орган зору, скільки інструмент внутрішнього пошуку істини, спроба побачити, ким ми є, коли залишаємося наодинці зі своїм страхом.

Далі нашою увагою заволодіває ще одна велика експозиція, а саме – демон на коні без вершника Андрія та Михайла Бокотеїв. У центрі експозиції – постать демона, вирізьблена з дерева, матеріалу, що традиційно символізує життя. Проте тут дерево стає антагоністом: не носієм світла, а формою темряви, що адаптувалася до нової реальності. Поруч – скло. Крихке, прозоре, але водночас символічне, ніби втілення сучасної людини, гнучкої, блискучої, обтяженої прагненням до слави та фінансового успіху. Невід'ємною частиною інсталяції є літера «Z» – інтегрована в крила демона. У політичному контексті вона вже давно перестала бути просто літерою, перетворившись на маркер ідеологічної агресії, знак легалізованої жорстокості, символ безкарності.

У наступній просторій залі з винно-червоними стінами перед глядачем відкривається всесвіт голландської графіки XVIII–XIX століть. Експозиція охоплює роботи, створені в період після Рембрандта, коли нідерландське мистецтво відійшло від барокової театральності й звернулося до повсякденного життя. Особливу увагу куратори приділили тому, як художники цієї доби зосереджувалися не на вигаданих образах чи релігійних сюжетах, а на реальних людях і звичайних моментах. Тут можна побачити пасторальні сцени, рибальські будні, сцени з ярмарків, а також зображення традиційних інтер’єрів та архітектури. На відміну від урочистої академічної традиції інших країн, голландська графіка цієї доби демонструє інше бачення – стримане, точне, глибоко побудоване на спостереженні за навколишнім світом. Через це вона часто виглядає дуже сучасною – увага до деталей, мінімум пафосу, повага до праці й природи.

Далі галерея пропонує зануритись ще й у відеомистецтво у спеціальній ізольованій кімнаті, де на кожну з стін та підлогу проєктуються відеоматеріали. Кімната гарантує повне занурення у атмосферу, проте потрібно звернути увагу на попередження, адже серед кадрів є й інтенсивні візуальні ефекти та теми, що викликають емоційний дискомфорт. Деякі сцени змонтовано з кадрів реальної війни, і їхня присутність у мистецькому контексті ще раз підкреслює: сучасне мистецтво – це вже не втеча від реальності, а спосіб її витримати.

На третьому поверсі галереї ми можемо побачити велику залу з оригіналами та копіями історичних документів, законів, розпоряджень, звернень та ілюстрацій. Серед них можна знайти рідкісні та навіть унікальні зразки законодавства періоду початку ХХ століття. Галерея подає документи не лише як архівну пам’ять, а як активний простір для діалогу з історією. Відсутність зайвого декору змушує зосередитися саме на змісті – на словах, які формували державність, на образах, що творили націю.

Якщо ж вам цікаво ознайомитися і з більш фактологічним та матеріальним аспектом мистецтва, то галерея «ZAG» пропонує добірку цікавої та актуальної тематичної літератури.

Відвідавши виставку, ви зможете зануритися ще глибше в усі приховані сенси безлічі експонатів та побачити ще більше, як і класичних, так і сучасних, витворів мистецтва. А допомогти вам у цьому можуть куратори та екскурсоводи.

Нагадаємо, у Лондоні відкриється виставка ранніх фотографій The Beatles, зроблених Полом Маккартні  

Комарецька Валерія - pravdatutnews.com