Якби була культура, якби ми усвідомлювали хто ми і що ми, цієї війни б не було.

Сакральна пам’ятка, прихована за туалетами – у Львові реставрують давні розписи на фасаді Музею Митрополита Андрея Шептицького. Віднайдена надбрамна ікона святого Вінсента, датована 18 століттям, виконана технікою «сухої фрески».

Довший час ми шукали, що це за святий, дуже дивна іконографія – у нас у Львові такого немає. Почали шукати історію і власне виявили, що тут був сиротинець наприкінці 18 століття і сестри Милосердя ним опікувалися. І святий Вінсент власне був засновником сестер Милосердя і на честь нього був названий тут сиротинець. Тобто ми не лише ікону відкрили, ми відкрили одразу цілу історію, - каже Ірина Гірна, художниця-реставраторка монументального живопису.

А історія будівлі і справді вражає. Свого часу вона слугувала монастирем отців-реформатів, пізніше – сиротинцем, згодом у цих стінах була жіноча колонія, а потім – школа міліції. Власне тоді, за радянських часів, ікону закрили стіною, за якою облаштували туалети. Та і це – ще не всі знахідки.

Там, де цегла зараз є, це була ніша, колись там була фігурка, стояла якась скульптура і навколо неї було дуже гарне обрамлення барокове, орнамент такий гарний і вази декоративні, - розповідає Ірина Гірна, художниця-реставраторка монументального живопису.

Консервувати верхній розпис реставраторка розпочала минулого тижня. Водночас на так званому «глухому подвір’ї», яке забудували за радянських часів, працюють майстри. Часом натрапляють на людські останки.

Ото вже череп. Бачиш кругла така гладка…

Розписи зберегти, а вигляд будівлі привести до першочергового вигляду – таку мету перед собою поставив директор музею отець Севастьян Дмитрух.

В нинішній час дуже така гарна технологія є, що можна здемонтувати тинк, перенести на інший щит і відновити, як воно було в першому проекті задумано, закладено скульптурою в ніші і також уже як і в 18 столітті зробили цю ікону святого Вінкентія. Ну, і саме подвір’я хочемо оздобити, зробити цікавий лапідарій, - каже О. Севастьян Дмитрух, директор Музею Митрополита Андрея Шептицького.

Реставраторка Ірина Гірна додає: росіяни зараз воюють у тому числі й проти української культури.

Нашу пам’ять за радянського періоду стерли настільки, що ми до кінця не усвідомлюємо, хто ми, що ми, хто наші предки і якого ми роду.

17 століття, розписи, це не росія, це – Європа. Ми повинні про це говорити, ми повинні про це кричати! – додає Ірина Гірна.

Тож відкриття таких пам’яток – це відкриття нашої культури та ідентичності.

Підтримай нас на Patreon: https://www.patreon.com/pravdatutlviv 
Злата Новосельська - pravdatutnews.com