У Львівському музеї етнографії та художнього промислу в межах експозиції  «Традиційно-побутова культура українського села кін. 19 – 20 століття» відкрили нову залу, де відвідувачі зможуть ближче познайомитися з весільними обрядами наших пращурів.

Такі унікальні пам’ятки, які використовулися лише на весіллях та зберігалися впродовж життя. Такі як весільні віночки, капелюхи з прикрасами, що виготовлялися вручну. Звичайно багато карально, як вінчальні корони з Полісся 1864 року. Також ручні хрести, якими священник благословляв молоду пару, біблія, ікона св. Миколая, - розповідає Ольга Супонєва, кураторка експозиції «Традиційно-побутова культура українського села кін. 19 – 20 століття».

Також є оригінальні царські врата в іконостасі з села Волосянка, які символічно відкривали молодятам світ майбутнього подружнього життя. Зазначимо, що перед відкриттям цієї зали усі експонати відреставрували. Якісь речі очистили, деякі укріпили. Загалом весь цей процес зайняв майже рік.

Я тут сидів цьому відділі, тут тільки мені з фондів усі експонати. Зробили тут столик, тут все все було в страшному стані. Найскладніші були «Царські врата». Це була така майже, можна сказати,був підхід єгипетської реставрації, як єгипетських експонатів, - каже Василь Шеремета, реставратор.

Музей входить у склад інституту народознавства Національної академії наук України. Фонд музею налічує більше 100 тисяч пам’яток, які збирали з усіх куточків нашої держави. Тому тут не акцентують увагу на якомусь певному регіоні, що дозволяє побачити й дізнатися про побут наших пращурів із інших регіонів. Зараз тривають роботи щодо відкриття нових експозицій на другому поверсі музею. Серед планів й облаштування інтерактивних майданчиків, щоб статичні експонати могли ожити на екрані та надати глядачеві унікальний досвід.

І він може натиснути на кнопочку й він побачить, як воно було в побуті. Якщо це різдвяний цикл, то він зможе знайти для себе колядку з Полісся, зі Слобожанщини, з Гуцульщини, з Лемківщини й так далі. Також вертеп чи маланку. І він побачить як ці пам’ятки рухаються, як вони залучені. І так буде з кожного промислу. Чи це з гончарства, чи це ковальства, чи це лозоплетіння, - пояснює Степан Павлюк, директор інституту народознавства НАН України.

Розташовані виставкові зали музею на вулиці Площа ринок, 10. Працює він щодня, крім понеділка з 11-ї ранку й до 17-ї години.

Підтримай нас на Patreon: https://www.patreon.com/pravdatutlviv 

Злата Новосельська - pravdatutnews.com