Як би не було важко, я ніколи не плачу, я завжди усміхаюся, бо знаю, що це – тимчасово.

Крок, що потребує надзусиль. Для когось піднятися сходами - звичне явище, та не для Мирослави Ковбашин.

Мене вчили ходити, по сходах навіть. Я боюся висоти. Для мене це було тяжко, це були сльози, крики, що я туди не піду, - розповідає Мирослава Ковбашин, потребує коштів на реабілітацію.

Повноцінно встати на ноги прагне все своє життя. Ще в дитинстві у дівчини діагностували спинно-мозкову грижу й прооперували. Пізніше медсестра інтернату халатно видалила їй мозоль на п’ятці. Процедура, здавалося б, не з найскладніших. Але для Мирослави вона обернулася серйозним інфікуванням.

Вона мені просто обрізала, не продезінфікувавши ножиць, нічого. Просто обрізала і не врахувала, що в мене - клишоногість. Я натерла ще більше і зайшла інфекція і утворилася виразка п”ятки. Зігнила нога, кістка, пів ноги, вигнило все, - каже Мирослава Ковбашин.

Тож у Мирослави не залишилося іншого шляху як операційний стіл. Перше втручання відбулося у 2016 в Києві. Втім пізніше стався рецидив - мозоль знову наріс і тріснув. Друга операція - вже у Винниках.

З такою проблемою, як у мене, лікар казав, що виписують за 2-3 тижні після операції. Мене виписали за 2,5 місяці. Рана не гоїлася, інфекція прогресувала, рана була мокра, - додає дівчина.

Дівчина живе на 3-му поверсі й зайвий раз намагається не виходити з дому, адже без сторонньої допомоги наразі ніяк.

У мене є хлопець, він зі мною живе і він мені допомагає зазвичай, але коли він на роботі, а мені треба вийти, на приклад, щось купити, у мене є сусіди, яким я кажу допоможіть, будь ласка, і вони з задоволенням допомагають знести чи винести коляску, бо в ліфт вона не влазить і я її сама не знесу, - розповідає Мирослава.

Найбільша мрія - відкинути інвалідний візок і без нього, самотужки долати далекі відстані.

Та, я розумію, що в 26 років я можу ходити з паличкою, навіть з двома, але це буде моя ходьба, про яку я мрію все життя, від народження я мрію тому, що від народження я неходяча, - підсумовує дівчина.

Аби втілити заповітну мрію Мирославі необхідна тривала реабілітація. Один місяць обійдеться в 60 тис грн. Для дівчини ця сума є непідйомною. Тож потребує фінансової підтримки небайдужих. Нагадаю, про Мирославу ми уже розповідали у проєкті “Роби добро” і завдяки у тому числі Вашій допомозі дівчину декілька років тому прооперували. Тепер ж зробімо добро ще раз і пришвидшимо курс реабілітації. Переказати кошти ви можете за реквізитами, що вказані на екрані.

Підтримай нас на Patreon: https://www.patreon.com/pravdatutlviv 

Злата Новосельська - pravdatutnews.com