Майже 300 мільйонів людей у світі хворіє на бронхіальну астму. І з роками ця тенденція лише погіршується. Це зокрема пов’язано і з тим, що є недовиявлення випадків захворювання.

Якщо говорити про Україну, то в нас чіткої цифри щодо поширеності захворюваності на бронхіальну астму за останні роки не має, тому що не проводилися такі дослідження, але дані за 2015 рік свідчить про те що поширеність на бронхіальну астму в Україні складає 500 випадків на 100 тис населення, а захворюваність 25, але це є в 10 разів менше аніж дані світові та це говорить про те що в нас є катастрофічна гіподіагностика бронхіальної астми і вважається, що із 8 пацієнтів, які реально хворих на бронхіальну астму в 1 тільки офіційно встановлений діагноз, - розповідає Діана Столяр, завідувачка клініко-діагностичним амбулаторним відділенням денного стаціонару Центру легеневого здоров’я.

Лікарі зазначають, що ризики захворіти є у кожного. А тому потрібно знати як захворювання себе проявляє, щоб на ранніх етапах розпочати лікування.

Бронхіальна астма це є хронічне запальне захворювання дихальних шляхів, яке проявляється такими симптомами як приступи задишки в основному із труднощі видиху, приступи свисту в грудній клітці, приступоподібний нападоподібний кашель, а також скованість грудної клітки, - каже Діана Столяр.

Особливо ці симптоми загострюються у весняний період, коли все починає зацвітати.

Звертаються  в різних станах. Дехто звертається, ті що вони знають що вже мають діагноз вони стабільно приходять на перевірку двічі, тричі, на рік і для них то норма. Звертаються ті, які вперше мають подібні скарги як чхання, задишка, неможливість спати уночі продуктивний чи малопродуктивний кашель, тобто ми їм тут встановлюємо вже цей діагноз, - пояснює Галина Іршак, лікар-пульмонолог Центру легеневого здоров’я.

Є багато чинників, які можуть провокувати це захворювання.

Є ендогенні, це ті що є безпосередньо в організмі людини. Це впершу чергу наявність алергії, наявність атопії, це є генетична схильність і це є схильність до гіперреактивності бронхів, а також це екзогенні чинники, це все з чим людина стикається в повсякденній своїй життєдіяльності, в домашніх умовах, на роботі, на вулиці, - розказує завідувачка клініко-діагностичним амбулаторним відділенням денного стаціонару Центру легеневого здоров’я.

Найчастішим алергічним чинником є пиловий кліщ, а також домашні улюбленці. Також захворювання повязують з малорухомим способом життя, із хімікацією продуктів, які містять багато консервантів, барвників тощо. Тому лікарі радять діяти на випередження, щоб не допустити хворобу. Особливо для тих, в кого є генетична схильність.

Здорово харчуватись, не мати шкідливих звичок. Уникати максимально таких скажемо професійних чинників якщо це може бути пов’язано з його професією, займатися здоровим способом життя, максимально провітрювати приміщення, не застосовувати в побуті максимально зменшити контакт із хімічними засобами, в тому числі пральними порошками, косметикою. Не займатися самолікування, не приймати самостійно різні ліки в тому числі і може бути алергія на антибактеріальні препарати, обезболюючі, - каже завідувачка клініко-діагностичним амбулаторним відділенням денного стаціонару Центру легеневого здоров’я.

Але, навіть, якщо не пощастить з такою хворобою зіткнутись, медики заспокоюють.

Це можна підтримувати в стадії такої ремісії, але до цього потрібно дуже ретельно відповідально підходити. Для цього потрібно здавати алергопроби, хоча би один раз, а пізніше там при потребі, потрібно перебувати під наглядом алерголога, пульмонолога. Тобто двічі, тричі на рік це стабільно, - підсумувала Галина Іршак, лікар-пульмонолог Центру легеневого здоров’я.

Сучасні методи лікування дозволяють контролювати бронхіальну астму, що не заважає людині жити повноцінним звичним життям. Тому не ігноруйте симптомів, не займайтесь самолікуванням і тоді ця хвороба вас турбувати не буде.

Злата Новосельська - pravdatutnews.com