Українські виробники лікарських засобів прагнуть до повноцінного виходу на європейський ринок медикаментів. Водночас Європейський Союз, який під час пандемії COVID-19 стикнувся з кризою у постачанні базових препаратів та інгредієнтів з Індії та Китаю, вирішив переглянути свою фармполітику та локалізувати постачання і виробництво ліків ближче до себе. Таким стратегічним хабом медикаментів може стати Україна, яка не тільки є територіально привабливою в цьому плані, а й з червня минулого року має статус держави-кандидата до ЄС. 

Про це повідомляє пресслужба МОЗ.

Одним із пріоритетів євроінтеграційного вектора МОЗ є фармацевтичний сектор. У розрізі законодавчого регулювання — ми відповідаємо європейським вимогам, проте процедурно — ще є над чим працювати. Першочергово йдеться про створення єдиного регуляторного органу у сфері обігу лікарських засобів та медвиробів, — зазначила Марина Слободніченко, заступниця міністра з питань євроінтеграції під час панельної дискусії в рамках конференції «ФармаЕкспорт». 

За її словами, МОЗ вже розпочало роботу над його створенням і планує, що новий орган запрацює у 2025 році. Головна мета його створення — уніфікувати процедури реєстрації та контролю лікарських засобів і медвиробів з процедурами в ЄС. 

Також для розширення експортного потенціалу фармацевтичної галузі МОЗ продовжує діалог з Єврокомісією за кількома напрямами:

• визнання українських GMP-сертифікатів у ЄС;
• включення України до централізованих європейських процедур з реєстрації лікарських засобів ще до моменту вступу в ЄС;
• підключення до загальноєвропейської системи верифікації медпрепаратів (впровадження системи 2D-кодування та маркування).  

Український фармсектор є достатньо потужним і стійким. Завдяки вітчизняному виробництву ліків ми не зіткнулися з нестачею медикаментів на початку повномасштабного вторгнення: попри те, що ваші склади були розбиті, частина працівників виїхала, ви продовжували виробництво. Саме фарміндустрія наразі є однією із найбільш готових галузей промисловості до виходу на ринок ЄС. І для країни це дуже важливо, адже розвиток експорту української фармацевтичної продукції може забезпечити сталий дохід держбюджету, який дуже важливий для післявоєнного відновлення. Міністерство охорони здоров’я готове всіляко сприяти та підтримувати розвиток фармацевтичної галузі та усувати в межах своїх повноважень всі експортні перепони, які наразі є, — зазначила Марина Слободніченко.

Суттєво спростити регуляторні процедури, які наразі дуже ускладнюють вихід української фармацевтичної продукції на ринок ЄС, можна шляхом розширення дії угоди ACAA (Agreement on conformity assessment and acceptance of industrial products) на фармацевтичний сектор. За словами Тараса Качки, заступника міністра економіки – торгового представника України, у цьому напрямі є позитивні зрушення: 

Ми вже досить давно, щонайменше два, а то і більше років, працюємо з Європейською комісією щодо зміни акцентів у розрізі фармацевтичного ринку. Досить тривалий час наша формальна пропозиція долучити фармацевтичну продукцію до діалогу щодо АСАА стикалася з обмеженнями з боку ЄС. На сьогодні є розуміння, й акценти досить сильно змінилися: ми розуміємо, що дорога до того чи іншого формату взаємовизнання фармпродукції політично відкрита, тепер питання як це реалізувати у практичну площину. Стартовим пунктом для нас буде оновлення ІІІ додатку угоди про асоціацію з ЄС. Це в планах на цей рік. 

Зі свого боку, представники фарміндустрії закликали своїх колег також посилювати свої зусилля у готовності до повноцінного виходу на ринок ЄС, зокрема збільшувати інвестиції у розвиток і технології та доєднуватися до європейських і міжнародних бізнес-спільнот. 

Нагадаємо, На кордоні у автівці виявили понад 270 одиниць спортивного інвентарю, якого не було у декларації

Андрій Самойленко - pravdatutnews.com