Верховна Рада підтримала зміни щодо підвищення прожиткового мінімуму в Україні
В Україні хочуть змінити підхід до розрахунку прожиткового мінімуму. Його планують прив'язати до 40% середньої зарплати по країні. "За" документ проголосували 253 народних депутати, проти – лише 21, однак 57 народних депутатів утрималися від голосування, повідомляє видання "Укрінформ".
У пояснювальній записці до законопроєкту йдеться, що зараз прожитковий мінімум "відображає більше позицію чиновників або подання окремих вчених, ніж реальні споживчі потреби людини на достатньому рівні".
Згідно із прийнятим рішенням у Верховній Раді хочуть встановлювати прожитковий мінімум у процентному співвідношенні до середньомісячної заробітної плати в країні за рік, що передує року формування держбюджету на наступний рік. При цьому планують враховувати також і інфляцію. Зазначимо, що середня місячна зарплата українця у 2020 році становила 11 тисяч 591 гривню. Таким чином у розрахунку 40% від цієї суми прожитковий мінімум у 2021 році можуть підвищити до 4 тисяч 636 гривень.
Так відсоткове співвідношення розміру прожиткового мінімуму до середньомісячної зарплати має становити не менше:
- в 2021 році - 40%;
- у 2022 році - 41%;
- в 2023 році - 42%;
- в 2024 році - 43%;
- в 2025 році - 44%;
Відповідно до цього відсоток цього співвідношення повинен збільшуватись на 1% щороку - у 2026 році – 45%; у 2027 році – 46%; у 2028 році – 47%; у 2029 році – 48%; у 2030 році – 49%; у 2031 році – 50%.
Однак, до прожиткового мінімуму також прив'язують штрафи, грошові стягнення та плату за адміністративні послуги. Та у Раді пропонують використовувати для розрахунку штрафів інший показник замість мінімального доходу:
Для визначення штрафів та грошових стягнень за адміністративні, кримінальні та інші порушення передбачається застосовувати розрахункову одиницю, що затверджується законом про Державний бюджет України на відповідний рік, - зазначається у записці.
Зауважимо, що прожитковий мі́німум — це величина достатнього для забезпечення нормального функціонування організму людини, збереження його здоров'я, набору продуктів харчування, а також мінімального набору непродовольчих товарів та мінімального набору послуг, необхідних для задоволення основних соціальних і культурних потреб особистості.