Фото: depositphotos

Дослідження, опубліковане в журналі Advanced Science, показало, що після періодів знерухомлення м’язові клітини формують так звану молекулярну пам’ять — біологічний механізм, який зберігає зміни, викликані відсутністю руху, та відтворює їх під час наступної неактивності.

Науковці припускали, що така пам’ять може бути не лише позитивною, як у випадку регулярних тренувань, коли м’язи швидше набирають силу після повторних навантажень, а й негативною — пов’язаною з тривалою нерухомістю через травми або хвороби.

Для перевірки цієї гіпотези дослідники залучили десятьох молодих здорових добровольців, а також використали старих лабораторних пацюків, щоб безпечно дослідити вплив повторних періодів знерухомлення у різному віці.

Учасникам і тваринам аналізували силу м’язів, їхній розмір та внутрішньоклітинні процеси. Після другого періоду неактивності в обох групах зафіксували зменшення сили та об’єму м’язів, що свідчило про розвиток атрофії.

Втім, реакція організму суттєво відрізнялася залежно від віку. У молодих людей активізувалися гени, відповідальні за обмін речовин і захист від окисного стресу, що дозволило м’язам повністю відновитися після повернення до фізичної активності.

Натомість у старих тварин спостерігалося зниження активності цих генів і посилення процесів, пов’язаних із пошкодженням ДНК та руйнуванням тканин. У результаті зміни в м’язах виявилися незворотними.

Дослідники вважають, що відтворення механізмів молекулярної пам’яті молодого організму в літніх м’язових клітинах у майбутньому може допомогти боротися з віковою втратою м’язової маси та наслідками тривалої нерухомості.

До слова, «бабусині» хобі рятують від вигорання і стабілізують нервову систему.

Стрілець Діана - pravdatutnews.com