Фото: Pexels

У межах дослідження вчені спостерігали за 3231 людиною віком 46 років. Учасники протягом тижня носили спеціальні пристрої, які фіксували активність та дозволяли оцінити тривалість і регулярність сну.

Про результати повідомляє видання Science Alert.

Особливу увагу приділили тим, хто спить менше восьми годин на добу. Саме у цій групі проявився найчіткіший зв’язок між режимом сну та ризиком серцево-судинних подій.

Нерегулярний сон подвоює ризик

Учасників поділили на три категорії: із регулярним, помірно регулярним та нерегулярним графіком засинання. Дані показали, що люди з нерегулярним часом відходу до сну мали вдвічі вищий ризик інфаркту або інсульту протягом наступних десяти років порівняно з тими, хто дотримувався стабільного режиму.

Цікаво, що науковці не виявили суттєвого впливу часу пробудження – ключовим фактором виявилися саме коливання часу засинання. Так, у групі з нерегулярним графіком різниця у часі відходу до сну протягом тижня в середньому становила 108 хвилин, тоді як у регулярній – лише 33 хвилини.

Вплив циркадних ритмів

Дослідники пояснюють, що регулярність сну впливає на циркадні ритми – природні 24-годинні цикли організму. Зміщення часу сну може порушувати ці ритми, що негативно впливає на процеси відновлення організму та навантаження на серце.

Водночас більша варіабельність «середньої точки» сну – часу між засинанням і пробудженням – асоціюється з гіршими показниками серцевого здоров’я.

Недосипання посилює ризики

За словами дослідниці Лаури Наухи, регулярність сну – окремий чинник, що відображає стабільність повсякденного ритму життя. При цьому достатня тривалість сну може частково нівелювати негативний вплив нерегулярного графіка. Найбільший ризик серцевих проблем проявлявся у тих, хто не висипався.

Важливе уточнення

Автори дослідження підкреслюють: наразі вони фіксують статистичний зв’язок, а не причинно-наслідкову залежність. Хоча в аналізі врахували такі фактори, як артеріальний тиск, стать і фізичну активність, на результати можуть впливати інші обставини – стрес, інтенсивність роботи або проблеми з психічним здоров’ям.

Дослідники планують розширити дослідження на більші та різноманітніші групи людей. На їхню думку, режим сну – один із факторів, який людина може контролювати самостійно, що робить його особливо важливим для профілактики серцевих захворювань.

Як додатковий цікавий факт, раніше повідомлялося, що найстарішою людиною у світі була Марія Браньяс Морера, яка прожила 117 років. Вона померла уві сні у серпні 2024 року, залишивши унікальні дані про процеси старіння.

До слова, популярний препарат від діабету, метформін, здатен запобігати набору ваги у чоловіків, які приймають гормональну терапію при раку простати, відтворюючи ефект від інтенсивних фізичних навантажень.

Олена Стебніцька - pravdatutnews.com