Фото: AEP100

Це сталося 4 квітня 2026 року в місті Чжучжоу (провінція Хунань) і стало знаковим кроком у розвитку водневої авіації, пише УНІАН з посиланням на Indian Defence Review.

✈️ Деталі польоту

Літак — безпілотний вантажний апарат вагою 7,5 тонн.

Він піднявся на висоту 300 метрів, пролетів 36 км зі швидкістю 220 км/год і перебував у повітрі 16 хвилин. Протягом усього польоту двигун працював нормально, підтримуючи стабільні характеристики від зльоту до приземлення. Після виконання всіх запланованих маневрів літак безпечно повернувся. 

На борту працював двигун AEP100, розроблений компанією Aero Engine Corporation of China (AECC).

Це перший у світі політ турбогвинтового двигуна мегаватного класу на рідкому водні.

⚙️ Особливості двигуна

AEP100 спалює рідкий водень безпосередньо в турбінному циклі, як звичайні реактивні двигуни спалюють гас.

На відміну від західних виробників (Airbus, Rolls‑Royce), які роблять ставку на паливні елементи, китайці обрали шлях прямого спалювання.

Це забезпечує вищу щільність потужності та легшу масштабованість для великих літаків.

Виклик — зберігання водню при –253 °C та контроль теплових навантажень. Утримання рідкого водню в холодному стані впродовж усього польоту залишається однією з основних інженерних проблем.

Випробування було за задумом коротким, але досить тривалим, аби підтвердити стабільну роботу двиугна. Однак воно було недостатнім для відповіді на питання щодо довговічності, періодичності технічного обслуговування або паливної ефективності впродовж експлуатаційного терміну. 

"Сам двигун є турбогвинтовим, тобто він приводить у рух гвинт, а не створює безпосередньо реактивну тягу. Така конфігурація відповідає першим сценаріям використання, які окреслили китайські чиновники: безпілотні вантажні перевезення, логістика на островах та регіональні маршрути, де інфраструктуру можна контролювати більш жорстко, ніж у великих пасажирських хабах", - йдеться у публікації.

🌍 Контекст і значення

Політ відбувся на тлі зростання цін на нафту та геополітичних ризиків у Ормузькій протоці.

Китай позиціонує водневу авіацію як екологічний прорив і водночас як інструмент енергетичної безпеки, щоб зменшити залежність від імпортованих нафтопродуктів.

Технологія може застосовуватися спершу для вантажних перевезень і логістики на островах, а згодом — для регіональних пасажирських рейсів.

🔮 Перспективи

Успішний тест підтвердив, що Китай має повний технологічний ланцюг для створення водневих авіадвигунів — від компонентів до інтеграції в літак.

Це відкриває шлях до серійного виробництва та розвитку інфраструктури: виробництва зеленого водню, систем зберігання й заправки.

Китай прагне стати лідером у водневій авіації, випереджаючи Європу та США, які поки що зосереджені на наземних тестах і паливних елементах.

Юрій Никорак, pravdatutnews.com