Фото: depositphotos

Генетична схильність до надлишкової маси тіла сьогодні проявляється значно сильніше, ніж у минулих поколіннях. Про це свідчить дослідження, опубліковане в журналі PLOS Genetics.

Науковці проаналізували дані понад 19 тисяч жителів Великої Британії, які народилися в різні періоди — від 1946 до початку 2000-х років. Учасникам регулярно вимірювали зріст і вагу, а також розраховували полігенні індекси, що відображають схильність до вищого індексу маси тіла (ІМТ).

Результати показали, що генетичні варіанти, пов’язані з набором ваги, впливали на ІМТ у всіх поколіннях. Водночас у пізніше народжених учасників цей зв’язок був майже удвічі сильнішим. Наприклад, у когорти 1946 року підвищення генетичного ризику відповідало меншому приросту ІМТ, ніж у людей, народжених у 2001 році, де цей ефект був приблизно вдвічі вищим.

Автори пояснюють це впливом сучасного середовища — доступністю калорійної їжі та низькою фізичною активністю, які можуть посилювати прояви генетичної схильності.

Водночас дослідники наголошують, що ожиріння не визначається лише генами. Йдеться про взаємодію спадковості та умов життя, а отже зміни у харчуванні, активності та середовищі можуть зменшувати генетичний ризик.

До слова, психологиня назвала ознаку зрілості, яку часто плутають із відчаєм у стосунках.

Стрілець Діана - pravdatutnews.com