НАТО будує найбільшу в Європі військову базу: у середині березня на території Румунії стартувала модернізація 57-ої авіабази імені Михайла Когалнічану. Про це пише місцевий новинний сайт Digi24. Авіаційна база стане настільки великою, що нагадуватиме невелике місто – після робіт за своїми розмірами вона перевищить навіть славнозвісну німецьку Рамштайн. Відтак реакція з боку найбільшого противника Північноатлантичного альянсу – росії – не забарилася. Глава МЗС сергій лавров заявив, що відомство розглядає такі кроки як ескалацію, тож тепер країна «стежитиме за діями Румунії», повідомляє Digi24.

Чому ж це стривожило росіян? 57-ма авіабаза розташована біля Констанци, міста-порту прямо на березі Чорного моря. Очевидно, дії НАТО пов’язані із захистом своїх позицій у великій водоймі, берегову лінію якого від 2014 року й понині захоплює росія.

А також рф «зберігає засоби для підготовки до довготривалої конфронтації з НАТО в регіоні Балтійського моря». Такі дані наводить Інститут вивчення війни (ISW) у своєму звіті, посилаючись на Оцінку національної безпеки від розвідки Литви.

З огляду на це, є сенс поставити питання – невже росія прагне панувати в чорноморському і балтійському регіонах? І наскільки реальна небезпека повного контролю двох морів флотом рф? 

Чорне море – окуповане росією?

Український геополітик Юрій Липа ще в 1940 році у своїй «Чорноморській доктрині» писав про необхідність захисту країн при водоймі від впливів із заходу і зі сходу. Він уточнив це тим, що небезпека криється в росії. До речі, Липа не вважав її чорноморською країною, бо й території між Азовським морем і Кавказом розглядав як неросійські. Він також називав білорусь «ключем українського склепіння» або «шоломом на голові України». Тобто Україні буде дуже непросто, якщо північна сусідка опиниться під впливом когось зі сходу. Сучасні події показують, що Юрій Липа таки мав рацію.

Берегова лінія України складається з території шести адміністративних одиниць: Одеської, Миколаївської, Херсонської, Запорізької, Донецької областей та АР Крим. Із них чотири – під російською окупацією.

Зрозуміло, що держава-агресорка контролює значну частину Чорного моря. Тим паче враховуючи власні території росії на кшталт міста-порту новоросійськ. До речі, там, як і в окупованому українському Севастополі, теж дислокується чорноморський флот рф.

Значний контроль росії над Чорним морем не почався після прямого нападу на українську територію. Наприклад, чорноморський флот рф перебував у Криму ще задовго до 2014 року, і міг там знаходитися до 2042 року, відповідно до так званих Харківських угод. До того ж, росія тривалий час розглядала Україну як свого сателіта. Це, власне, і продемонстрували свого часу ті ж угоди в Харкові 2010 року.

Втім у наші дні реальність кардинально інша: росія відкрито заявляє про НАТО як про загрозу собі, і нападає на мирні українські міста. Як діяти Північноатлантичному альянсу, коли неподалік від його берегів у Туреччині, Болгарії і – ще ближче – Румунії головний противник іде війною на іншу чорноморську державу?

Ще в далекому 2016 році Бухарест просив про створення міждержавного морського флоту НАТО, повідомив Atlantic Council. Втім Болгарія відмовилась від такої пропозиції, мовляв через небажання перетворювати країну на «арену військових дій», писав Reuters. Нині ж Софія почала усвідомлювати загрози з боку росії, тож до 2025 року зведе нову військову базу НАТО вартістю 55 млн доларів. Про це пише "Європейська правда" з посиланням на Standartnews. Також болгарський прем’єр-міністр Николай Денков заявив, що країна почала оснащувати берегову лінію ракетами для захисту від росії – повідомляє Novinite.

Тим часом Туреччина намагається виступати в ролі медіатора між Україною та росією. Хоча саме з Анкари були чутні тези про загрозу перетворення Чорного моря в «озеро росії». Проте на території цієї країни відбувалися перші переговори між Україною та росією навесні 2022 року. На території Туреччини певний час після обміну перебували командири полку «Азов». «Зернова угода» також була підписана за посередництва турків. Разом із тим, країна показує і свою «жорстку силу». Навіть задовго до повномасштабного вторгнення, у 2015 році, саме турки без жодної тяганини збили російський винищувач Су-24, що порушив повітряний простір країни. Туреччина також володіє важливими стратегічними точками для Чорного моря, без яких воно було би лишень величезним озером. Ідеться про протоки Босфор і Дарданелли, завдяки яким Чорне море має вихід на Середземномор’я. Після 24 лютого Анкара закрила шлях ними для російських військових кораблів, про що окремо в Х повідомляв український президент Володимир Зеленський. Втім і тут роль Туреччини як медіатора має місце – заборона стосується і «другої воюючої сторони». Це передбачає Конвенція Монтре 1936 року, яка регулює дії країни у своїх протоках. Таким чином у січні 2024 року протимінні кораблі, передані Великою Британією, не змогли потрапити до України.

Зрештою і Румунія, і Болгарія, і Туреччина підписали угоду про спільну операцію з очищення Чорного моря від мін.

Усі ці дії можна розглядати як усвідомлення цими країнами того, що дії росії в морі несуть загрозу не лише для України, а й для них самих.

Балтійське море: озеро НАТО?

У 2018 році американський Центр стратегічних і міжнародних досліджень (CSIS) в одному із своїх звітів проаналізував Балтійське море. Головною проблемою дослідники центру назвали відсутність інтеграції всіх прибережних країн. Точніше, те, що Швеція і Фінляндія не мали намірів щодо НАТО.

Втім у наш час цю проблему, схоже, розв’язано. 7 березня 2024 року, попри тривале блокування з боку Угорщини і Туреччини, Швеція офіційно стала новим членом НАТО. Майже за рік до того країни-учасниці Альянсу схвалили заявку Фінляндії. Тож недаремно віднедавна колишній міністр закордонних справ Латвії Кріш’яніс Каріньш журналістам Financial Times заявив, що відтепер Балтійське море стає озером НАТО. Ще б пак – такий «статус» значно паралізовує дії росії в цих водах. Відтак її ворог у вигляді всіх без винятку інших прибережних країн Балтійського моря має більше простору для контролю дій флоту рф.

Очевидно, це не залишилося без відповіді москви. Литовська розвідка у своїй Оцінці національної безпеки зауважує, що в регіоні збільшились польоти Ту-22м3. У 2023 році зафіксовано 5 таких маневрів, коли в не менш запеклому 2022 році про це навіть і не йшлося. До речі, саме з цих винищувачів росіяни запускають по Україні ракети типу Х-22. Також у Вільнюсі додають, що росія розгорнула в Ладозькому озері біля Санкт-Петербурга кораблі-ракетоносії «Калібр».

Останнім часом літаки Північноатлантичного альянсу дедалі частіше фіксують прольоти російських винищувачів над Балтійським морем. Так, пише Reuters, 28 і 29 березня італійська авіація перехоплювала їх, бо пілоти не відповідали на радіосигнали. Подібне відбувалося й на початку березня. Французькі літаки над тим ж Балтійським морем перехопили два російські Су-30, повідомили Повітряні сили НАТО. А в лютому біля узбережжя Естонії був помічений літак-розвідник Іл-20, про що писала французька армія в X. Судячи з інформаційних звітів міноборони рф, винищувачі регулярно проводять польоти нейтральними водами Балтійського моря.

Це далеко не всі манерви російської федерації щодо Північноатлантичного альянсу. У червні 2023 року балтійський флот ЗС рф почав проводити військові навчання в акваторії моря на наступний день після того, як стартували такі ж навчання з боку натівців. А вже в серпні у тих ж водах росіяни провели навчання «Океанський щит – 2023», де задіяли по 30 бойових кораблів/катерів і повітряних суден.

З іншого боку, ще до вступу Фінляндії та Швеції в НАТО Балтійське море було головним болем для кремлівських стратегів. У 2020 році відбувалися схожі події. Під час щорічних злагоджень НАТО BALTOPS рф здійняла в повітря десяток бойових Су-24, Су-27 і Су-30, про що тоді писав AP. Тобто такі маневри – не новинка внаслідок повномасштабного нападу на Україну в 2022 році. Відносини між росією і Заходом охололи ще після захоплення Кримського півострова в 2014 році. Втім стає зрозумілим те, що будь-яка активність Альянсу поблизу зони досяжності російських військ неабияк тривожить москву. Неспроста в кремлі напередодні 24 лютого чимало згадували про розширення НАТО на схід, розглядаючи це як загрозу для національної безпеки росії.

Іронічно, але повномасштабне вторгнення навпаки зробило геополітичне становище росії в акваторії Балтії більш вразливим. Вступ шведів і фінів до Північноатлантичного альянсу був мотивований саме війною в Україні, про що свого часу й говорили тамтешні можновладці. Також Financial Times писали про те, що завдяки «озеру НАТО» Литва, Латвія та Естонія убезпечуються новим зв’язком із країнами-союзницями через море. Тобто їм уже не потрібно покладатися суто на вузький «сувальський коридор», який розташований у небезпечній близькості до теренів росії та білорусі.

Окрім змін у балансі сил, для рф назріли проблеми й економічного характеру. Financial Times також писали, що Фінською затокою росіяни експортують нафтопереробну продукцію із петербурзьких НПЗ.

Та все ж із поповненями в НАТО найбільш серйозною стратегічною проблемою для кремля стане Готланд. Це найбільший острів у Балтійському морі, який належить Швеції. Після Холодної війни Швеція демілітаризувала цю територію, втім після 2014 року усвідомила, що загроза зі сходу все ще існує. Поступово на Готланді почала посилюватися військова присутність. Зрештою, після початку повномасштабного нападу росії на Україні в 2022 році шведський уряд виділяв 163 млн доларів для укріплення своїх позицій на острові, писав Reuters. У той же період солдати Швеції спільно з американськими військовими проводили навчання на цій стратегічно важливій у Балтійському морі території. А після вступу в Альянс у Стокгольмі вирішили: посилюватимуть острів і надалі. Прем’єр-міністр країни Ульф Крістерссон у коментарі для Financial Times заявляв, що питання Готланду – це перше, що обговорить Швеція з НАТО.

Тим часом американський науковець у галузі національної безпеки Джон Р. Дені закликав утриматися від висловлювань на зразок «озеро НАТО». Про це йшлося в його аналітичній статті для «Фонду Карнегі за міжнародний мир». Дослідник зазначив, що такі слова створюють ілюзію того, що регіон став цілком безпечним. Кремль, за словами Дені, далі «наполягає на дестабілізації регіону за допомогою гібридної діяльності».

Росія таки захопить моря? Що їм може загрожувати?

Попри значні потужності чорноморського флоту рф, Україна зі своїм «москітним флотом», як зневажливо називали його російські пропагандисти, змогла завдати значних втрат росії. Починаючи від знищення флагмана крейсера «москва» у квітні 2022 року до удару морськими дронами новинки 2022 року корабля «сергей котов». Загалом ЗСУ знищили третину з 80 військових кораблів росії у Чорному морі. Про це говорив речник Військово-морських сил Збройних сил України Дмитро Плетенчук у коментарі для Радіо «Свобода». Авторитетний журнал Foreign Affairs писав, що це допомогло значно послабити позиції росії в акваторії Чорного моря:

Використовуючи безпілотники, крилаті ракети та різноманітну нетрадиційну техніку, Україна до жовтня 2023 року витіснила російський флот з головної бази в Криму до східного куточка Чорного моря.

Але не лише знищення кораблів і катерів сприяло цьому. У 2023 році також були звільнені окуповані з 2014-го газові і нафтові «вишки Бойка» неподалік від острова Зміїний. Колишній міністр оборони України Олексій Резніков ще в 2022 році пояснював, що росіяни використовували видобувні установки у військових цілях. Про це писали «Суспільне Крим».

«Мало того, що вони крали наш газ, мало того, що вони взагалі вкрадені в України у 2014 році під час окупації Криму, росіяни розміщували на них свої станції РЕБ».

Після звільнення «вишок Бойка» російська армія була відсунута до берегів окупованого Криму. Відтак дії ЗСУ на воді добре вплинули на експорт сільськогосподарської продукції. Це підтвердив на засіданні уряду в лютому прем’єр-міністр України Денис Шмигаль.

У січні ми вийшли на довоєнні обсяги експорту морем, а по загальному обсягу експорту вже наближаємося до показників, які мали до повномасштабного вторгнення.

Втім росія досі тримає під своїм контролем Крим. Про стратегічну важливість цього півострова також писав згаданий Юрій Липа. Він називав його «ключем до панування над водами Чорного моря».

Цей півострів входить далеко в море і ділить його на дві половини – східну і західну. Його запілля – це найбагатші землі Чорного моря, з нього можна легко сягнути до перл усіх важніших чорноморських річок. Йото затоки дають найліпше місце до постою флоту…

І ці слова геополітика мають своє підтвердження. Аналітики Інституту Гудзону Люк Коффі і Кан Касапоглу зазначають, що саме завдяки Криму росія могла втручатися в Сирію:

…«Москва» — ракетний крейсер ВМС росії та флагман чорноморського флоту до того, як він був потоплений українськими військами у квітні 2022 року — відігравала важливу роль у забезпеченні протиповітряної оборони російських сил. Сотні тисяч тонн зерна та пшениці було відправлено з Криму до Сирії, щоб допомогти режиму Асада подолати нестачу продовольства. Були здійснені сотні рейсів між портовим містом Криму Севастополем і російською військово-морською базою в Тартусі для транспортування військової техніки та поповнення запасів.

Тим часом дії НАТО, а точніше, найбільшої його чорноморської країни Туреччини, сильно обмежені Конвенцією Монтре. Наприклад, один з її пунктів забороняє перебувати військовим суднам нетутешніх країн довше 21 дня. Також документ обмежує отримання Україною військової допомоги. До того ж, як пише дослідник міжнародних відносин Юліан Романишин, НАТО не діє настільки активно в Чорному морі, віддаючи перевагу захисту Балтійського. Тим часом про «стратегічну важливість» чорноморського регіону для НАТО було згадано лише в 2022 році на Мадридському саміті.

Зрештою як тоді росія змогла б узяти під свій контроль таке важливе для натівців Балтійське море? За останні роки стало зрозуміло, що це, схоже, межує з неможливим. Втім плани щодо острова Готланд транслювалися російським ТБ напередодні повномасштабного вторгнення. Тоді в живому етері пропагандистського ток-шоу «60 минут» постійний «експерт» програми, член громадської ради при міноборони рф ігор коротченко озвучував ідею захоплення Готланду і встановлення там ракетних установок.

Командир шведського готландського полку Дан Расмуссен в коментарі для суспільного мовника Данії DR сповна описав ризики для всього НАТО у випадку, якщо противник осяде тут:

Якщо ви перебуваєте на Готланді, маєте ключ до південної Балтії, а виходячи з цих умов, ви можете впливати на судноплавство і навіть авіацію в Балтійському морі з цього місця.

Готланд у цьому сенсі нагадує український острів Зміїний. Контролюючи його, росія могла з легкістю блокувати шлях торговим кораблям до одеського порту і з нього. Про військові судна годі й згадувати.

На цьому небезпеки, які можна було б уявити і у водах Балтії, не закінчуються. Так, для мешканців прибережних зон навіть зараз, після звільнення острова, зберігається мінна небезпека. На очищення Чорного моря від вибухівок підуть роки, про що говорив в інтерв’ю «Українській правді» командувач ВМС України Олексій Неїжпапа. Російська агресія проти України так само негативно вплинула й на довкілля в межах Чорного моря. Варто лише згадати підрив окупантами Каховської ГЕС. Тоді в Чорне море потрапили важкі метали і біогенні речовини, про що «Суспільному» розповів провідний науковий співробітник Інституту морської біології НАН України Юрій Квач. Пересування військових кораблів також мають негативний вплив на стан довкілля в Чорному морі. Як наслідок, від цього страждають тварини. Керівник Національного парку «Тузлівські лимани» Іван Русєв розповів «Суспільне Крим», що станом на 2023 рік загинули щонайменше 50 тисяч дельфінів.

Окрім цього, блокада Чорного моря в 2022 році виявилася проблемою глобальною. У країнах Африки російська агресія викликала занепокоєння щодо початку голоду, позаяк Україна є одним із провідних експортерів агропродукції.

Не варто забувати й про справді повністю оточене росією Азовське море, стан якого наразі невідомий. Втім виходячи з усіх наслідків дій росії в Чорному морі, можливо припустити схоже й на Азові.

Дослідник Джон Р. Дені у своїй згаданій статті теж вдається до порівнянь із чорноморським регіоном. Він говорить про протикорабельні міни, якими росія може значно ускладнити пересування морських суден: і військових, і цивільних.

На прикладі Чорного моря стає зрозумілим, що такі економічні, логістичні і екологічні проблеми могли би трапитися і з Балтійським. НАТО понесло б і стратегічну втрату, адже весь європейський континент втратив би стабільність без механізмів стримування дій росії. У випадку захоплення обидвох морів наслідки для міжнародної безпеки були б плачевнішими.

Проте якщо звернути увагу на реальний хід подій, то в Балтійському морі для рф ситуація складна. На мілітаризацію Готланду і вступ усієї решти прибережних країн у НАТО накладається ще один цілком прозаїчний чинник – людський ресурс. Через агресію проти України значну частину особового складу довелося відправити в зону бойових дій. За даними минулорічного звіту ISW, яскравим прикладом є 336-та морська піхотна бригада, що базується в калінінградській області. У боях вона зазнала значних втрат. Крім того, ще у 2022 році видання Forbes писало про 11-ий армійський корпус, який базується на тій ж калініградщині. Він також був розгромлений. Аналітики ISW, посилаючись на дані польської організації Rochan Consulting, наводять і те, що деякі кораблі з Балтії були перекинуті в Чорне море. З цього експерти роблять висновок, що російський балтійський флот значною мірою занепав.

Лише ці факти, пов’язані з обидвома морями, щільно зв’язують руки стратегам з кремля.