Латвійська депутатка Європарламенту Тетяна Жданок (Російський союз Латвії) як мінімум з 2005 року звітувала про свою діяльність перед співробітниками Федеральної служби безпеки Росії, просила у них кошти на проведення заходів.

Про це йдеться у спільному розслідуванні The Insider, естонського Delfi, латвійського видання Re:Baltica, шведської «Expressen».

Судячи зі зламаного електронного листування Жданок, у 2005 році вона вже листувалася зі своїм куратором - на той момент це був співробітник УФСБ Санкт-Петербурга Дмитро Гладей, який продовжував працювати зі Жданок до 2013 року. Зараз Гладею 74 роки.

Потім він став пересилати її звіти на нову анонімну електронну адресу [email protected]. Згодом віртуально представив їй людину на ім'я Сергій Красін, якій вона почала безпосередньо надсилати свої агентурні звіти. «Красіна» вдалося ідентифікувати за унікальним паролем власника поштового акаунта [email protected], що потрапив у мережу. Цей пароль також використовувався разом із телефонним номером, який належить Сергію Бельтюкову, чинному офіцерові ФСБ із Санкт-Петербурга.

Працював зі Жданок, за даними розслідування, ще один оперативник ФСБ. Інформація про це спливла у 2022 році, коли естонський суд розглядав справу Сергія Середенка, самопроголошеного «омбудсмена Естонії з прав людини», за звинуваченням в антидержавній діяльності (у результаті Середенко отримав 5,5 року позбавлення волі). Серед семи співробітників ФСБ, які курирували Середенка, був Артем Курєєв. В естонському вироку йдеться про те, що в 2014 році Жданок подала заяву до посольства Бельгії в Москві, щоб отримати шенгенську візу для відвідування Курєєвим Європарламенту з 2 по 8 квітня, невдовзі після окупації Криму.

Таким чином, Жданок не просто надсилала своїм ФСБ-шним кураторам звіти про діяльність, а й використала свій статус євродепутата, щоб допомагати їм потрапляти на територію ЄС.

Жданок у коментарі для Re: Baltica не стала заперечувати справжність листів, але відмовилася коментувати їх зміст. Вона також заперечує співпрацю з ФСБ та стверджує, що просто спілкувалася з другом, Сергієм Гладеєм, з яким познайомилася в молодості, в 1970 роки, на турбазі на Кавказі.

Служба держбезпеки Латвії (VDD) у коментарі для Re:Baltica зазначила, що латвійське законодавство передбачає покарання за надання іноземній державі або іноземній організації допомоги в антилатвійській діяльності з 2016 року. Зворотної сили цей закон не має.

Тому деякі епізоди не можуть бути кваліфіковані як злочин. Але один із листів був надісланий після 2017 року. Це ми точно оцінюватимемо, - сказав голова VDD Нормундс Межвієтс.

74-річна Жданок була членом Європарламенту від Латвії з 2004 по 2018 рік, 2019-го знову стала євродепутатом. Через зміни у латвійському законодавстві вона не зможе брати участь у наступних виборах до Європарламенту у червні цього року. Тоді ж закінчиться її депутатський імунітет.

Нагадаємо, РФ готує підґрунтя для майбутньої агресії у Молдові - ISW

Софія Ратинська - pravdatutnews.com