Від величезних апаратів до сучасних об’єктивів – у львівському історичному музеї відкрили виставку архівних світлин та раритетних фотоапаратів з нагоди ста вісімдесяти річчя першої знимки міста. Сама світлина, яка свого часу була виставлена у вітрині книгарні до наших днів не збереглася, зате тут можна побачити не менш древні та цінні зафіксовані миті. Приміром ось ці світлини називають дагеротипами, адже зображення отримували на солях срібла при фотографуванні.

Заввідділення науково-освітньої роботи й промоції львівського історичного музею Руслан Кошів зазначив: "Ці дагеротипи фактично це є 40-50 роки, тобто спеціальні методи, якими виготовляли перші зображення найякісніші, вже були до того експерименти, але це був варіант виготовлення фотографій".

Окрім тисячі фотографій, зібраних від 70-х років минулого століття, в експозиції музею можна побачити декілька сотень фотонадбань з особистої колекції львовознавця Романа Метельського. У особистому архіві чоловіка в рази більше цієї техніки, колись усе це він мріє упорядкувати у фотомузей, та поки не може вибити приміщення від міста.

Керівник проєкту «Львівський фотомузей» Роман Метельський розказав: "Питання приміщення вирішиться тоді, коли або міській, або обласній владі львівський фотомузей буде потрібен. Раніше він був у приміщенні колишньої церкви Марії Сніжної, потім приміщення церкви віддали з громади, а музей пішов в нікуди".

Тож поки частина приватної колекції презентується в музеї. Знайти щось цікаве для себе тут зможуть люди будь-якої вікової категорії, адже є і дитячі макети іграшкових фотоапаратів, підводні камери та знакові в історії фотоприладдя. Є тут і перший фотоапарат, який започаткував епоху масової фотографії.

"Фотоапарат Кодак Броуні, який коштував 1 долар і запустили рекламний слоган: ви натискаєте на кнопку, решту ми робимо за вас. Як виглядав процес: людина купувала фотоапарат, за 15 центів купували фотоплівку й одразу в магазині вставляли ту плівку на 100 кадрів", - додав Роман Метельський.

У світі поляроїди виникли у 40-х роках, у радянському союзі до моментальних фотографій дійшли лише у 80-х роках і випустили ось такий «Моменто».

"Радянська хімічна промисловість ще цілих 2 роки освоювала випуск паперу. Уявляєте, ви купили фотоапарат, а паперу нема, відповідно, коли хімічна промисловість освоїла випуск паперу, пристрій вже морально застарів", - він сказав.

Додамо, в 1930 році місцеві фотоаматори організували перше в Україні фотографічне товариство, до якого входило чимало відомих особистостей, як-от Юліан Дорош.

"От зараз на штативі є правдива камера Юліана Дороша, яка експонується вперше, буквально 2 тижні тому ми її знайшли у квартирі Дорошів. Це його оригінальна кінокамера, якою він знімав свої фільми, тут також можна побачити журнали, які видавало львівське фотографічне товариство", - пояснив Роман Метельський.

Спробували відтворити для відвідувачів і фотомайстерню від 60-х до 90-х років.

Додавати яскравості чи прибрати зайві кілограми на знимці для нас зараз звичне явище, а ось у 20 столітті фотошоп виглядав приблизно так.

"Керівник проєкту зазначив: "Це все для того, щоб зробити ретуш фотографій. Ось столик, який підсвічувався, ось негатив. Цими всіма засобами можна було здійснювати ретуш. До речі, були такі хороші майстри, що могли змінити зачіску, костюм, поправити всі ваші ґанджі на обличчі – оце все робилося цими засобами".

Фотографували майстри не лише людей і вулиці, а й небесні світила.

"На цій вітрині представлений телескоп 19 століття, який об’єднаний з фотоапаратом. Такими не суперпотужними засобами робилися перші фотографії небесних світил в небі", - додав фахівець.

Рідкісним явищем у 50-60-х роках були апарати, які можуть робити панорамні фото. Це диво-техніки працює і досі, ось цю світлину перону залізничного вокзалу зробили під час карантину. Серед величезної експозиції можна побачити й рекламні та навіть шпигунські фотоапарати, ззовні схожі на запальничку.  

Доступною для відвідувачів виставка буде до кінця року, тож якщо хочете простежити, як розвивалося фотомистецтво крізь роки, не зволікайте із походом у музей.

Слідкуй за нами на Facebook, Telegram, Youtube і знай Правду.