Друга світова війна: Україна відзначає день пам'яті та примирення (відео)
Від 50 до 85 мільйонів людських смертей, зламаних долей та інфраструктурних втрат – такою є ціна Другої світової війни, найбільш кривавої та жорстокої в історії людства.
Історія України у цій війні - вкрай драматична, адже український народ у той період був розділений між кількома державами.
"В нас в західній Україні війна почалася із 39 році із приходом радянської більшовицької влади, яка почала репресії та нагінки на український рух, постраждали не тільки українці, а й поляки, євреї", - розповів історик, Олег Павлишин.
Позбавлені власної державності, наші земляки змушені були грати у гру за чужими правилами, боротися за чужі інтереси та навіть ворогувати один з одним.
"Було спалено понад 700 міст, 28 сіл, два рази фронт перейшов всю Україну, там були колосальні втрати як матеріальних, так і культурних і людських ресурсів. У другій світовій війні українці воювали по різних фронтах, бо відбували в діаметрально протилежних арміях", - зазначив історик, Микола Посівнич.
"Українці були по різних лініях фронту і українська повстанська армія боролася проти нацистів і проти більшовицького режиму і сподівалася здобути незалежність, це складна сторінка і неоднозначна", - додав Олег Павлишин.
День пам’яті та примирення, а також День перемоги над Нацизмом не мають символізувати тріумф між переможцями і переможеними, і в жодному разі не визначати, хто був винним, а хто мав рацію. Все це має стати застереженням до вирішення своїх амбіцій збройним шляхом, анексією чи агресією. В пріоритеті має бути не культ перемоги, а вміння цінувати мир.
"Наш сусід зокрема в Росії хочуть бачити тільки перемоги, але вшановування пам’яті і жертв, які загинули за чужі інтереси, є невраховані. Історія не має бути політикою як це робиться в Росії, культ перемоги", - заявив Микола Посівнич.
На жаль, для українців Друга світова не завершилась і в 45-му році, фактично боротьба за незалежність тривала до 91-го. Та 7 років тому ворог знову зазіхнувся на нашу територію, тож цінність єдності і соборності серед громадян як тоді, так і зараз має бути ключовою.
