На Олімпійських іграх 2020 Оксані Лівач не вдалося завоювати медаль. Потрапивши до "бронзового" фіналу, вона програла американці Сарі Гільдебрандт. У підсумку українка не змогла завоювати медаль, а Гільдебрандт стала бронзовою призеркою змагань.

Враження від виступу у Токіо

Спортсменка зізнається, що враження залишилися позитивні, емоції від виступу вже відійшли. Звісно, що вона хотіла повернутися додому з олімпійською медаллю, оскільки до цього йшла дуже довгий шлях. У "бронзовому" фіналі Оксана програла американці Сарі Гільдебрандт та посіла 5 місце.

Дійшла висновку, що треба цінувати те, що ти зараз маєш. На сьогодні я в п’ятірці найкращих світових борчинь. Не можу назвати свій результат чудовим, скоріше добрим. Хотілося виступити краще, я могла це зробити, але сталося вже так. Думаю, що попереду будуть більші перемоги, - розповіла борчиня.

Перша Олімпіада

Для Оксани у Токіо це була перша Олімпіада. У 1/8 фіналу Лівач вдалося впевнено перемогти спортсменку з Нігерії Адіят Ідріс. Для борчинь це була перша зустріч.  

Це була перша сутичка, був хвилюючий момент, бо не знала, що очікувати. У мене спершу було переживання, але вийшовши на килим, все відлягло, - пригадує спортсменка.

Оксана зазначає, що до цього поєдинку була добре налаштована. Все відбулося для українки "набагато швидше, ніж вона очікувала".

Проте, в 1/4 фіналу вона зазнала поразки. У ваговій категорії до 50 кг українка поступилася китаянці Сунь Янань. Спортсменки також зустрічалися вперше. Лівач зізнається, що була налаштована на перемогу, але в кінці допустила тактичну помилку. Вона запевняє, що тоді варто було б закінчити період з тим рахунком, який в неї був. Оскільки китаянка зробила контрдію, яка дала їй великий відрив. Тобто, на кінець першого періоду суперниця українки вийшла вперед з достатньою перевагою.

Мені було складно в другому періоді наздогнати її. Можливо якби не ця помилка, то перемогла б її. Ця поразка була дуже болючою для мене, я розплакалася після того поєдинку. Не знала як себе зібрати, - згадує українка.

У бронзовому поєдинку Оксана зустрілася з американкою Сарою Гільдебрандт. Вона розповіла, що знову ж таки була налаштована на перемогу. Перший період вона контролювала та наприкінці допустила помилку та віддала всі бали. Вже у наступному періоді, суперниця Лівач виглядала більш впевненою. Можливо, саме через це Оксані забракло сил, не вдалося змотивувати себе.

Сара Гільдебрандт перемогла мене з явною перевагою, мені не притаманно так віддавати. Можливо десь забракло сил і я трохи зламалася, - заявила Лівач.

Проте, борчиня наголосила, що у неї з’явилася спортивна злість після всіх попередніх поразок. Вона не збирається зупинятися та впадати у відчай, а вже чекає на наступну Олімпіаду у Парижі, аби поліпшити свої результати.

 Після невдач був певний розпач. Оскільки, я виклалася емоційно та фізично, віддала все, що в моїх силах. Була плідна підготовка останні пів року. Після поразки з’явилося внутрішнє спустошення. На таких змаганнях, ти повністю в них вникаєш. Було досить важко перебороти себе, але зараз розумію, що це вже все пройшло, потрібно далі рухатися.

Чим відрізняється Чемпіонат Європи від Олімпіади?  

Українська борчиня була на змаганнях всіх рівнів: Чемпіонат світу, Чемпіонат Європи, Олімпіада. Вона порівняла свої виступи у Токіо з іншими стартами. Оксана зазначила, що Олімпійські Ігри – це звичайні змагання, але до них прикуто більше уваги.

За її словами, найбільше на таких стартах найбільше відіграє роль моральна підготовка, ніж фізична. Якщо відносишся до Ігор, як до звичних змагань, то відповідно - тобі легше.

Я приїхала у Токіо і відразу відчула тиск. Хоча я налаштовувалася до Олімпіади, проте, на безумовному рефлексі ти відчуваєш масштаб цих Ігор, - сказала Оксана.

Зате, побувавши там, Лівач познайомилася з багатьма українськими спортсменами, яких не знала до цього. Вона наголосила, що для неї це також нові емоції та знання.

Перед Олімпіадою Оксана виграла "срібло" чемпіонату Європи зі спортивної боротьби в Італії. Вона зазначила, що рівень європейської боротьби в нас досить високий, адже виступало багато країн.

Виграти Чемпіонат Європи – це досить вагомий результат, - заявила борчиня.

Проте, щодо Олімпіади, то там конкуренція ще більша, оскільки виступають азіатки та американки, які є дуже сильними у цьому виді спорту.

Налаштування від тренера щодо Олімпіади

Як твій тренер Андрій Стадник налаштовував тебе на Олімпіаду?

Спортсменка розповіла, що тренер налаштовував ї лише на перемогу.

Андрій Володимирович має великий вплив на мене. Його слова, підказки для мене дуже важливі. Я вдячна йому за всі моменти, які ми пройши. Зараз будемо думати, що робити далі. Зв’язок між тренером і спортсменом дуже важливий і відіграє неабияку роль, - наголосила Оксана.

Підготовка до наступної Олімпіади у Парижі

Українка наголосила, що готова до наступної Олімпіади у Парижі. Зараз головне – зробити невелике перезавантаження.

Зараз спробую відпочити, не тренуватися два місяці, не думати про змагання. З новими силами, з холодним розумом почну підготовку до Парижа.  

Попри те, що Лівач є серед є заявленою серед учасниць Чемпіонат Світу з боротьби 2021 у Норвегії, виступати там вона не планує. Зазначила, що зараз просто неготова до нього, а також має певні мікротравми.

Даю шанс молодим дівчатам, аби спробувати свої сили, - додала спортсменка.

Порожні трибуни

Що відчуває спортсмен, коли на змаганнях порожні трибуни?

Оксана розповіла, що відсутність глядачів у Токіо її абсолютно не бентежила. Оскільки перед кожним стартом вона зосереджена лише на своєму поєдинку.

Навіть якби були б глядачі, я не знаю чи звертала б на них увагу. Ти повністю сфокусований на тому виході. Перед тобою килим, суддя, свисток і твоє налаштування на перемогу, - заявила Оксана.

Хоча, за її словами, спортсмени зі збірної України бути присутні на трибунах, тому підтримки не бракувало. Проте, вона сподівається, що у Парижі не буде такої ситуації, і всі зможуть приїхати і підтримати.

Спортивна сім’я

Борчиня має цілком спортивну родину. Батько Оксани Василь Лівач займався греко-римською боротьбою, працював тренером з боротьби. Її мама свого часу займалася біатлоном. Проте, Оксана весь час хотіла займатися саме боротьбою, як старша сестра Марія Костенко. Коли Марія поверталася зі змагань та привозила відео своїх виступів на диску, то Лівач весь час переглядала їх. Їй з нетерпінням хотілося відчути смак перемоги, відчути цей азарт. Хоча батьки перший час не поділяли захоплення дівчинки. Вона почала займатися боротьбою у 12 років. Хоча вважає, що це вже дещо пізно. До того ходила на плавання та спортивний туризм. Хлопець Оксани також займається боротьбою.