Керівництво російських окупантів навіть не хоче забирати поранених із поля бою – їхні життя нікому не потрібні. А втрати настільки великі, що командири бояться подавати реальні дані нагору.

На це вказують численні свідчення російських полонених, які є у розпорядженні СБУ.

Наприклад, цього контрактника, що потрапив у полон під час відступу загарбників з-під Києва, командир просто залишив на полі бою разом із пораненим.

Сказали, что заберут, но так и не забрали. Пацанов столько понаоставляли раненых, мертвых… Просто никого не забирали, — скаржиться вояка.

Просить матір, щоб та йшла до командування та добивалася його обміну. Але жінка бідкається, що вже зв’язувалася із замполітом і він знає, що її син разом із 3-4 іншими контрактниками у полоні, але інформацію про це «на гору» не подає.

В министерстве обороны в списках тебя нет, – скаржиться жінка. І додає, що це масова ситуація, бо, розшукуючи сина, вже спілкувалася з багатьма солдатськими матерями.

З огляду на численні втрати полонений радіє, що залишився живим і вже будує плани повернутися додому. Хоча попереду у нього – перевірка на причетність до масових звірств, які загарбники скоїли поблизу столиці.

Лише на Київщині СБУ відпрацювала 230 локацій, які окупанти використовували як свої командні пункти.

Там було виявлено військову документацію:

• списки особового складу,
• «расходные» відомості по вбитим солдатам,
• поіменні дані на нагородження,
•  інша ідентифікуюча інформація.

Весь обсяг доказів передано до слідчих підрозділів. Жодному окупанту не вдасться уникнути відповідальності за скоєні злочини!

Віра Коновал - pravdatutnews.com