Президент України Володимир Зеленський записав чорно-біле відеозвернення до Дня пам'яті та примирення, коли увесь цивілізований світ вшановує кожного, хто захищав свої землі від нацизму в роки Другої світової війни.

Цьогоріч ми кажемо «Ніколи знову» інакше. Ми чуємо «Ніколи знову» інакше. Це звучить болісно, жорстоко. Без оклику, а зі знаком питання. Ви кажете: ніколи знову? Розкажіть про це Україні.

24 лютого слово «ніколи» стерли. Розстріляли й розбомбили. Сотнями ракет о 4-й ранку, якими розбудили всю Україну. Ми почули моторошні вибухи. Ми почули: знову!

Володимир Зеленський, стоячи навпроти розбомбленої дев'ятиповерхівки, розповів, що Бородянка — одна із багатьох жертв цього злочину. На це маленьке містечко під Києвом "наддержава" скидала 250-кілограмові фугасні бомби, і "воно оніміло".

Президент додав, що 250 бійців, які загинули на фронтах Другої світової, та загалом майже тисяча жителів Бородянки, боролися й перемогли нацизм, щоб "ніколи знову".

Уявіть, як у кожній із цих квартир люди лягали спати. Бажають одне одному на добраніч. Вимикають світло. Обіймають коханих. Заплющують очі. Мріють про щось. Настає повна тиша. Вони всі засинають, не знаючи, що не всі прокинуться. Вони міцно сплять. Їм сниться щось приємне. Та через кілька годин їх розбудять вибухи ракет. А хтось не прокинеться більше ніколи. Ніколи знову.

Зеленський зазначає: із цього гасла викинули слово «ніколи»: "Ампутували під час так званої спецоперації. Встромили ніж у серце і, дивлячись в очі, сказали: «Это не мы!» Закатували зі словами «не все так однозначно». Вбили «Ніколи знову», сказавши: «Можем повторить»".

Так і сталося. І потвори почали повтори. І наші міста, які пережили страшну окупацію, – настільки, що 80 років мало, щоб про неї забути, – знову побачили окупанта. І отримали другу дату окупації у своїй історії. А деякі, як наприклад Маріуполь, – третю. За два роки окупації нацисти вбили в ньому 10 тисяч мирних людей. За два місяці окупації РФ убила 20 тисяч.

Глава держави визнає: світ не протримався навіть століття. Уже за 77 років нацизм знову прийшов: під іншими гаслами та символікою, в іншій формі, але з тією ж метою.

В Україні влаштували криваву реконструкцію нацизму. Фанатичне наслідування цього режиму. Його ідей, дій, слів і символів. Маніакальне – до деталей – відтворення його звірств та «алібі», що начебто надають злу священну мету. Повторення його злочинів і навіть спроби перевершити «вчителя» та посунути його з п’єдесталу найбільшого зла в історії людства. Встановити новий світовий рекорд із ксенофобії, ненависті, расизму й кількості жертв, до якої вони можуть призвести.

Але, зрештою, Зеленський запевняє: зло не залишиться без покарання, зло не триватиме вічно. Врешті-решт правда переможе.

І доказ цьому має назву «Вервольф». Це колишня ставка та бункер Гітлера біля Вінниці. І все, що від неї залишилося, – декілька каменів. Руїни. Розвалини того, хто вважав себе величним і непереможним. Це дороговказ усім нам і майбутнім поколінням. Те, за що боролися наші предки. І довели: жодне зло не уникне відповідальності. Не зможе сховатися в бункері. Від нього не лишиться каменя на камені. Тож ми все подолаємо.

Нагадаємо, міський голова Києва Віталій Кличко заявив, що після 9 травня мешканці столиці можуть поступово повертатися додому.

Віра Коновал - pravdatutnews.com