Фото: depositphotos

Як повідомляє TechSpot, у Європейському Союзі стартував науковий проєкт InsectNeuroNano, що об’єднав дослідників з кількох європейських університетів. Його мета — створення наденергоефективного навігаційного чипа, принцип роботи якого базується на механізмах орієнтації бджолиного мозку.

Ідея проєкту виникла на тлі стрімкого зростання потреб у обчислювальних ресурсах. Сучасні системи штучного інтелекту та обробки великих масивів даних вимагають значної кількості електроенергії й складних систем охолодження. Водночас бджола здатна виконувати складні навігаційні розрахунки у тривимірному просторі, витрачаючи приблизно 10 мікроватів енергії.

Для орієнтації у просторі бджоли аналізують поляризацію світла та структуру небесних візерунків, поєднуючи ці дані з інформацією про власну швидкість і напрямок руху. Завдяки цьому вони можуть здійснювати багаторазові польоти на кілька кілометрів і безпомилково повертатися до вулика.

Для порівняння, сучасні процесори, зокрема Intel Core Ultra 285K, під час виконання ШІ-обчислень рівня близько 10 TOPS споживають від 10 до 15 ват енергії. Навіть за найскромнішими підрахунками різниця в енергоспоживанні між такими системами та біологічною навігацією бджоли сягає сотень тисяч або навіть мільйонів разів.

Дослідницька група під керівництвом Андерса Міккельсена з університету Лунда використовує у своїй роботі нанофотонні схеми. На відміну від класичних електронних транзисторів, ці технології керують світлом у структурах нанометрового масштабу. Обчислювальні процеси відбуваються за рахунок фізичних властивостей світла, що дозволяє значно знизити енергетичні втрати та затримки сигналу.

Запропонований підхід принципово відрізняється від традиційних систем штучного інтелекту. Замість універсальної нейромережі науковці створюють вузькоспеціалізований чип, призначений виключно для локальної навігації. Це дає змогу обробляти дані без постійного підключення до хмарних сервісів або зовнішніх серверів.

Серед можливих сфер застосування технології називають автономні екологічні сенсори, мікродрони, роботизовані системи для очищення забруднених територій, а також пристрої для точкового запилення. Завдяки наднизькому енергоспоживанню такі системи зможуть працювати тривалий час без підзарядки або заміни джерел живлення.

За оцінками дослідників, шлях від експериментальних прототипів до масового використання технології може зайняти до десяти років. Наразі проєкт InsectNeuroNano перебуває на стадії фундаментальних досліджень і тестування перших експериментальних зразків.

До слова, в Австралії відкрили новий вид бджіл із ріжками.

Стрілець Діана - pravdatutnews.com