Економічна загроза: нардепів закликають не підтримувати закон "про економічний паспорт"

Економічна загроза: нардепів закликають не підтримувати закон "про економічний паспорт"
Впровадження економічного паспорта збільшить державний борг країни, обслуговування якого лягатиме на плечі кожного наступного уряду, причому обсяг цих зобов’язань постійно зростатиме.

Аналітичні центри та експерти закликають народних депутатів не підтримувати законопроєкт про запровадження економічного паспорта українця (створення Фонду майбутніх поколінь) через велику економічну загрозу.

Про це "ПравдаТУТ News" з посиланням на Центр економічної стратегії.

Згідно з пакетом законопроєктів, поданих Президентом, державний Фонд майбутніх поколінь з 2037-го року має почати виплачувати кошти на навчання або купівлю нерухомості громадянам, які досягли 18-річного віку. Фонд пропонується створити за рахунок надходжень від ренти на видобуток корисних копалин. 

Проте, як зазначають у повідомлення, попри зовнішню політичну та соціальну привабливість така пропозиція несе цілу низку цілком реальних економічних загроз.

Велика частина ренти на користування надрами йде на фінансування суспільно важливих видатків:

  • освіти;
  •  охорони здоров’я;
  • допомоги малозабезпеченим родинам;
  •  видатків Пенсійного фонду України тощо.

Тобто перенаправити її на інші цілі означає зменшити доступний для покриття цих потреб фінансовий ресурс.  Причому йдеться про зменшення ресурсів для фінансування соціальних потреб сьогодні з тим, щоб "віддати ці кошти молоді через 18 років, не враховуючи, яким буде наш добробут через 18 років на момент відповідних виплат".

За попередніми оцінками, бюджетні витрати у формі внесків у Фонд можуть у 2030 р. скласти близько 1% ВВП на рік – це приблизно третина бюджетного дефіциту, який вважається безпечним (близько 3% ВВП), приблизно одна десята витрат Пенсійного фонду, або третина витрат на оборону сьогодні.

Другий шлях – збільшити бюджетний дефіцит. Зважаючи на «бюджетну історію» Україна піде саме цим шляхом, тому що проєкти законів не передбачають інвестування накопичених грошей у жодні інвестиційні інструменти, окрім облігацій внутрішньої державної позики — тобто Фонд по суті одразу повертатиме кошти до бюджету.

Це означає збільшення державного боргу країни, обслуговування якого лягатиме на плечі кожного наступного уряду, причому обсяг цих зобов’язань постійно зростатиме. Фактично закон просто зобов’яже майбутні уряди та майбутніх платників податків виплачувати з бюджету допомогу молоді. А поки цей час не настане, керуючі фондом отримуватимуть комісійні, - пояснюють у Центрі.

Україна не перша планує заснувати "фонд майбутнього": такі програми вже реалізовані у країнах-експортерах нафти або газу (Норвегія, ОАЕ, Саудівська Аравія), однак, як зазначено, Україна перебуває зовсім у іншому становищі. Адже ані Норвегія, ані арабські країни не інвестують накопичені кошти у свій власний суверенний борг, а натомість вкладають гроші переважно за кордон у фінансові інструменти, які приносять прибуток.

Рішення про створення фонду – це щорічне нарощування боргу зараз задля отримання політичних дивідендів (популізму) сьогодні. Такі ідеї зручні тим, що електоральні бонуси від них можна отримати вже зараз, а реалізовувати їх доведеться наступникам у владі з усіма відповідними політичними та економічним наслідками, - підсумували у центрі економічної стратегії.

Віра Коновал - pravdatutnews.com

 84
 
Читайте також
Економічний паспорт українця: хто і коли зможе отримати понад 620 тисяч гривень? Економічний паспорт українця: хто і коли зможе отримати понад 620 тисяч гривень?
Спецфонд наповнюватиметься коштами, які держава отримує від рентної плати.
В Україні банки розпочали автоматичне стягнення боргів за комуналку і штрафи В Україні банки розпочали автоматичне стягнення боргів за комуналку і штрафи
Найближчим часом ще 62 українських банки приєднаються до системи автоматизованого списання боргів з українців.
Стало відомо, коли Кабмін ухвалить бюджет на 2022 рік Стало відомо, коли Кабмін ухвалить бюджет на 2022 рік
Кабінет Міністрів поки не подав до парламенту доопрацьований проєкт державного бюджету на 2022 рік, а ухвалити його можуть з 30 листопада до 3 грудня або з 14 до 17 грудня.
Loading...
Load next