Фото: depositphotos

Нове дослідження, опубліковане в журналі Nature Ecology & Evolution, свідчить, що населення Європи наприкінці неоліту зазнало різкого скорочення, після чого регіони заселили нові популяції, не пов’язані генетично з попередніми мешканцями. Про це повідомляє Arkeonews.

Вчені проаналізували 132 давні геноми з великого поховального комплексу в Бюрі поблизу Парижа. Дані охоплюють два різні етапи використання цього місця: кінця IV тисячоліття до н.е. та пізнішого періоду після тривалої перерви.

Результати показали, що раннє населення було генетично однорідним і пов’язаним між собою, тоді як пізніше — вже походило з інших регіонів, зокрема з південної Франції та Піренейського півострова. Це свідчить про масштабну міграцію та фактичну заміну популяції.

Серед можливих причин демографічного занепаду вчені називають інфекційні захворювання, зокрема сліди ДНК бактерії чумної палички Yersinia pestis, а також інші патогени. Хоча поширення чуми не було масовим, воно могло послабити громади.

Другим фактором могла стати деградація ґрунтів через інтенсивне землеробство, що призвело до падіння врожайності та змусило частину населення мігрувати.

Також дослідники зазначають, що ранні громади мали тісні родинні зв’язки, тоді як пізніші характеризувалися більш різнорідною соціальною структурою.

Подібні «демографічні розриви» фіксуються і в інших регіонах Європи, що може свідчити про масштабну перебудову населення наприкінці неоліту.

До слова, у Грузії археологи виявили втрачену цивілізацію та понад 168 археологічних пам'яток.

Стрілець Діана - pravdatutnews.com