Наречений Віктор кружляє на руках свою кохану Оксану. Це їхній перший весільний танець. Ось такий ніжний і щемливий момент у лікарняній палаті у Львові розчулив усіх до сліз.

23-річна медсестра з Лисичанська втратила кінцівки 27 березня. Жінка обернулася попередити коханого про небезпеку, а вже за секунду під нею розірвалася міна. Вибухом їй відірвало ноги та чотири пальці лівої руки.

Поверталися додому і вирішили піти не тією дорогою, що зазвичай. Це все відбулося, ну не знаю, мені здавалося це секунда справи. Вона підірвалася, а потім все. Це такий період, якби не Оксана, я б не знаю, якби це все було. Вона настільки сильна. Вона в цей момент навіть не втратила свідомість. Вона координувала всі наші рухи, саме Оксана, — розповідає мешканець Лисичанська Віктор Василів.

Я побачила стирчить снаряд з землі. Я хотіла йому показати. Повернулася впівоберта і тільки встигнула крикнути «Зай, глянь». І він дивиться, а я підлітаю. Я впала лицем в землю. У мене неймовірний гул стояв в голові. Привезли мене в лікарню, у мене мама теж медпрацівник. І вона другу добу була на зміні. І я побачила маму і ще в лікарні закричала «Мамуся», хоча я цього уже не пам’ятаю, — зазначає мешканка Лисичанська Оксана Баландіна.

Першу допомогу жінка отримала в лікарні Лисичанська. За 3 дні їй виконали одразу чотири операції. Далі Оксану евакуювали до Дніпра, де їй гоїли рани, готували кінцівки до протезування. Тиждень тому вони прибула до Львова. І тут пара вирішила нарешті одружитися. Вони живуть разом уже 6 років і мають двох діток. Та раніше, кажуть молодята, на весілля ніяк не було часу. Зараз же вирішили не зволікати.

Вони купили обручки, знайшли Оксані білу сукню і відправилися у РАЦС. А вже в палаті Центру хірургії львівської лікарні відсвяткували своє весілля.

Ми все витримаємо. Бог не дає випробувань, які ми не можемо пройти. У нас є шлях, ми йдемо по ньому. Тому буде все добре у нас, — зауважує Віктор.

Дай Бог найближчим часом ми попадемо в Німеччину на реабілітацію і протезування, а потім вернемося до діток і будем жити заради діток. Правда я не знаю, звичайно хочеться вернутися в наше місто, в Лисичанськ, але чесно, я боюся за дітей. Бо коли війна закінчиться, скільки ще всього буде, якщо тут стежка була замінована. Тому страшно, — запевняє Оксана.

Підтримай правду тут: https://www.patreon.com/pravdatutlviv  https://pravdatutnews.com/lviv/2022/02/19/13052-u-lvovi-prooperuvaly-divchynku-yaka-narodylasya-z-6-palchykamy-na

Карина Бовсуновська — pravdatutnews.com