Невеличку свічкарню облаштували у Центрі соцпідтримки дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування та ВПО. Маючи вільну хвилинку працівники установи, перетворюють звичайні бляшанки на джерело тепла для наших захисників. Обрізають баночки для того, аби воїнам було зручно їх переносити з собою. В кишеню поміститься декілька штук. Далі в «бій» іде картон.

Основне, щоб соти в картоні йшли в нас вертикально, а не горизонтально. Тому, що віск не буде проникати в середину баночки.

Окрім користі на фронті, цей процес також і відволікає від різних і не завжди приємних думок, – каже Олег. Власне чоловік і займається першим етапом створення «окопної свічки».

Нелегка робота, скажімо так, скручувати картон. Вроді би 1-2 рази скрутиш і нормально, а вже коли свічок 50 – це вже відчувається. Але нічого, бажання є і все получається, - розповідає Олег, черговий з режиму.

Зауважимо, ширина смужки повинна бути трохи меншою, ніж висота бляшанки. Наступний крок – крутимо їх равликом.

Починаючи із середини рулончика щільність в нас буде менша.

Справжні майстри на перший погляд, хоч насправді – новачки у цій сфері. За словами завідувачки тренінгового відділу Центру Олени Сметаніної, нещодавно усім колективом вивчали технологію виготовлення таких свічок.

Це ресурси в інтернеті, є в фб спеціалізовані групи. Ми підбирали різні варіанти тому, що потрібні матеріали, баночки, парафін, віск, картон. І ми знайшли свою таку оптимальну технологію, - каже Олена Сметаніна, завідувачка тренінгового відділу Центру соціальної підтримки.

Віск чи парафін зносять здебільшого самі ж соцпрацівники. Кажуть, збирають справжній скарб.

Оце дуже гарна свічка сувенірна. Наш працівник мисливець її подарував… церковні свічки.

А на плиті тим часом розтоплюється віск. Важливо, щоб він був дуже рідким, тому слід регулярно розмішувати.

Заливаємо спочатку, щоб усе тут залити воно ніби впитується, і пізніше ще раз, щоб покрити вже до кінця всю баночку.

Водночас закликають львів’ян не викидати ані бляшанок, ані залишків свічок. Натомість просять приносити їх у локації модульних містечок для внутрішньо-переміщених осіб.

Це Стрийський парк, це Пулюя, це Сихів.

Зародилася ідея у цьому центрі давно, проте остаточним поштовхом стали наслідки ракетних ударів ворога по нашій критичній інфраструктурі. Тоді ж і відчули цінність світла і тепла в оселях.

І ти це зрозумів на власному прикладі, яким чином люди, які воюють живуть в надекстремальних умовах. І тому ми пришвидшилися і саме після того ми почали виробляти вже окопні свічки для того, щоб передати військовим. Адресат вже є. це реальні люди, які на передку, на 0 воюють, - пояснює Неля Бєляєва, заступниця директора Центру соціальної підтримки.

А ось так власне й виглядає готова «Окопна свічка», що не боїться ані вітру, ані дощу і горить до 6 годин. Наразі соцпрацівники самотужки виготовили близько 100 таких джерел тепла і переконують: це – лише початок. Свічкарня працюватиме на постійній основі – аж до перемоги.

Злата Новосельська - pravdatutnews.com