Фото: Pexels
Мозок може самостійно відстежувати тривалість неспання та поступово посилювати потребу в сні. До такого висновку дійшли дослідники, які виявили дві групи нейронів, активність яких змінюється залежно від того, як довго тварини залишаються без відпочинку.
Науковці досліджували мозок мишей, яких протягом шести годин не давали спати. Вони виявили кілька ділянок, активність яких змінювалася залежно від стану тварин. Особливу увагу привернули нейрони в серединному шві стовбура мозку та передній медіальній преоптичній ділянці. Їхня активність зростала під час неспання і знижувалася після того, як мишам дозволяли заснути.
Щоб перевірити роль цих клітин, дослідники штучно активували їх у тварин, які попередньо достатньо відпочили. У результаті миші спали приблизно у два-три рази довше, а їхній сон ставав глибшим. Натомість пригнічення активності цих нейронів зменшувало сонливість і дозволяло тваринам довше залишатися активними.
Дослідники також встановили, що тривале пригнічення двох груп нейронів призводило до значного скорочення сну. Миші спали майже на 70% менше, ніж тварини з контрольної групи, і проводили без сну більш ніж на шість годин довше щодня.
Одна з досліджених груп нейронів використовує серотонін — хімічну речовину, яка бере участь у регуляції різних функцій мозку. Інша група пригнічує активність інших нервових клітин. Коли науковці активували обидві популяції одночасно, ефект посилення сну був виразнішим і тривав довше.
Автори дослідження припускають, що ці нейронні мережі допомагають мозку накопичувати потребу у відпочинку протягом дня. Вони не лише реагують на втому, а й можуть безпосередньо впливати на перехід від неспання до сну.
Водночас дослідження проводили на мишах, тому його результати ще не можна автоматично переносити на людей. Однак відкриття допомагає краще зрозуміти біологічні механізми, які формують сонливість і визначають потребу організму у відпочинку.
Софія Сімонова - pravdatutnews.com
