Чек vs готівка: чому багато ФОПів відмовляється від РРО

Чек vs готівка: чому багато ФОПів відмовляється від РРО
Останнім часом усе частіше магазини та заклади відмовляють своїм клієнтам/покупцям у розрахунку терміналом і приймають лише готівку.

 Такі обставини списують на термінали, які нібито тимчасово не працюють, але насправді проблема переходу багатьох підприємців «у тінь» набагато прозаїчніша: із 1 січня цього року ФОПи другої та четвертої груп зобов’язані кожну фінансову операцію проводити через касовий апарат (він же РРО – реєстратор розрахункових операцій).

Ну то й що, скажете ви, навіть дрібні підприємці вже давно встановили касові апарати, а чек можна було отримати за пакет чи кухоль кави. Що змінилося й чому все відігралося назад? А пов’язано це з останніми законодавчими змінами, які роблять РРО більш ефективним інструментом для боротьби з ухиленням від несплати податків. У чому саме вони полягають, як тепер використовувати РРО та яка відповідальність за порушення, пояснив Mind юрист ЮК ILF Сергій Фойт.

Що саме змінилося?

Законом №1914-IX  «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень» з 1 січня 2022 року було запроваджено нові правила використання РРО. Вони торкнуться закладів громадського харчування, інтернет-магазинів, готелів, продавців товарів та інших підприємців, які працюють із кінцевим споживачем.

Якщо раніше бізнес міг працювати без РРО, якщо він не перевищує встановлених законом лімітів умов та об’ємів розрахункових операцій, то тепер ці правила не діють. Відтепер, якщо підприємство проводить розрахункову операцію, воно зобов’язане використовувати РРО (ст. 3 закону №265/95-ВР далі – закон про РРО).

Під розрахунковою операцією мається на увазі приймання від покупця готівки, платіжної картки або чеку, жетону тощо за місцем реалізації товару або послуги, видача готівки за повернутий покупцем товар або ненадану послугу. А в разі застосування банківської платіжної картки – оформлення розрахункового документа щодо безготівкової оплати товари або послуги банком покупця. До цієї категорії належать:

  • оплата готівкою;
  • розрахунки через POS-термінали;
  • оплата карткою через Інтернет-банкінг (Приват24, Ощад24, monobank тощо);
  • оплата карткою через електронні платіжні сервіси (LiqPay, Portmone, Interkassa, EasyPay, WayForPay тощо).

Важливо: РРО обов’язково використовують ФОП першої групи з доходом більш ніж 1 млн грн на рік.

Від використання касових апаратів звільняються підприємці, які:

  • здійснюють незалежну професійну діяльність (за умови перебування на обліку в ДПС);
  • отримують накладні платежі через поштового оператора. Для цього треба укласти договір з оператором і вкладати в замовлення товарний чек або накладну. У такому випадку пошта буде посередником між вами та покупцем. Саме оператор надсилатиме кошти на ваш розрахунковий рахунок (IBAN);
  • здійснюють свою діяльність у селах та надають побутові послуги або здійснюють роздрібну торгівлю. Підприємець має використовувати розрахункові книжки та/або книги обліку (не стосується підакцизних товарів); його дохід має складати не більш ніж 167 розмірів мінімальної зарплати (зараз це 1 млн 85 000 грн); має продавати товар лише стаціонарно (не через інтернет). Ця норма актуальна за умови, що сільська рада чи ОТК не ухвалила рішення про використання РРО (постанова №1359 від 23 грудня 2021 року);
  • переказують кошти з поточного IBAN на інший поточний IBAN без використання електронних платіжних засобів. Якщо розрахунок відбувається готівкою, через LiqPay, WayForPay тощо, він обов’язково має пройти через РРО;
  • переказують кошти через касу чи термінал самообслуговування на поточний IBAN;
  • надають послуги дистанційно на підставі п.12 ст.9 закону №265/95-ВР, оскільки неможливо визначити місце проведення розрахунків;
  • отримують оплату тільки через банківські системи дистанційного обслуговування чи сервіси переказу коштів. До перших належать Приват24, Ощад24/7 та інші системи. До других – LiqPay, WayForPay тощо.

Також РРО не застосовується у бізнесі B2B. Наприклад, коли ФОП працює з іншими ФОПами чи юридичними особами лише у безготівковій формі. Якщо ж бізнес B2С, а споживач купує товар чи послугу за готівку або через інтернет, то встановлювати касові апарати все ж таки доведеться.

Що «світить» за порушення правил використання РРО? 

Якщо підприємець провів розрахункову операцію через РРО, ПРРО або РК на неповну суму, не провів її через апарат із фіскальним режимом роботи, не видав паперовий або електронний фіскальний чек, провів розрахункову операцію без розрахункової книжки на окремому господарському об’єкті підприємця, на нього будуть накладені фінансові санкції. 

Якщо порушення трапилося вперше, доведеться заплатити 100% вартості проданих товарів/послуг. Якщо вдруге – 150%. Зверніть увагу: продаж товару без РРО й не видача фіскального чека під час кожного продажу товару визнається окремим порушенням, і наступний такий продаж визнаватиметься повторним порушенням.

Також на підприємця можуть бути накладені такі штрафи:

  • 850 000 грн – коли підприємець не використовує, неправильно використовує або користується не зареєстрованими в належний спосіб книгами обліку та/або розрахунковими книжками, не зберігає їх протягом встановленого строку;
  • 510 000 грн грн – якщо контрольна стрічка не була надрукована або створена в електронній формі на РРО; було виявлено спотворення даних про розрахункові операції, дані про які містить така контрольна стрічка;
  • 5100 грн – якщо розрахункова операція була проведена через апарат поза режиму програмування кожного підакцизного товару із зазначенням коду підтоварної категорії згідно з УКТ ЗЕД, вартосты товару та обліку його кількості;
  • 204 грн – якщо був порушений порядок проведення розрахунку через каси підприємств, у яких ці операції мають оформлятися прибутковими та видатковими касовими ордерами з виданням квитанцій; якщо був порушений порядок оформлення розрахункових та звітних документів при продажу залізничних (крім приміського транспорту) й авіаційних квитків та перевізних документів; 
  • 5100 грн – у разі використання «ламаного» програмного забезпечення для РРО;
  • 510 грн – у разі неподання звітності, пов’язаної із застосуванням РРО, розрахункових книжок та копій розрахункових документів і фіскальних звітних чеків.

Якщо підприємець реалізує товари, що не були належно обліковані, та/або не надає під час перевірки документи про облік товарів, що знаходяться у місці продажу, на нього може бути накладений штраф у розмірі вартості цих товарів за цінами реалізації (має складати не менш як 170 грн). Поширюється на ФОП, які платять єдиний податок, але не сплачують ПДВ (крім тих, хто продає технічно складні побутові товари, лікарські засоби та медичні вироби, ювелірні вироби без або з дорогоцінним/напівдорогоцінним камінням).

Важливо: сплатити штраф необхідно протягом 10 календарних днів з дня його узгодження.

Яка передбачена адміністративну відповідальність? 

За перше порушення порядку проведення розрахунків у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, особи, які здійснюють розрахунок, повинні будуть заплатити 34–85 грн. Посадові особи – 85–107 грн. Якщо порушення трапляється повторно протягом року – 85–107 та 170–340 грн відповідно.

Якщо підприємство перевищило граничні суми розрахунків готівкою та/або перешкоджає розрахункам через електронні платіжні засоби (ст. 163-15 КпАП), то ФОП або посадовій особі доведеться заплатити штраф від 1700 до 3400 грн. За повторне порушення – від 8500 до 17 000.

Важливо: до відповідальності притягуватимуть, лише якщо порушення буде зафіксоване в результаті перевірки. На період карантину встановлений мораторій на проведення податківцями планових, позапланових і фактичних перевірок. Однак податкова має право проводити камеральні перевірки платників.

Як бути тим, хто не може купити або налаштувати РРО?

Наразі зареєстровано два законопроєкти, які мають спростити життя ФОПам:

Законопроєкт №6540 від 24 січня 2022 року. Він передбачає зменшення штрафів строком до 1 січня наступного року. Якщо порушення буде здійснене вперше, санкція сягатиме 10% від вартості проданих із порушенням товарів, зазначених пунктом. При повторному – 50%.

Законопроєкт №6561 від 27 січня 2022 року.  Передбачає скасування штрафів за незастосування РРО до 31 січня включно, а також їхнє зменшення до 2022 року до 10% від поточного розміру всім ФОПам на спрощеній системі.

Зараз на ринку дійсно не вистачає обладнання, а підприємцям необхідний час для його закупівлі, налаштування, переходу на нову систему. Тож поки що держава не штрафує за порушення закону про РРО. Нещодавно повідомили, що планується скасувати штрафи за січень та зменшити штрафи на 90% для тих, хто встановив РРО.

Зараз наслідками впровадження тотальної фіскалізації ФОП за допомогою РРО стали:

  • відхід частини бізнесу «в тінь»;
  • закриття деякими ФОПами свого бізнесу;
  • підвищення цін на деякі товари та послуги.

Використання ФОПами готівки замість проведення операцій за допомогою РРО. З 1 січня 2022 року можна часто побачити вивіску «Термінал не працює», оскільки тепер не можна використовувати такий термінал без РРО.

Причини як для України доволі банальні. Перша – це складне законодавство в частині дотримання порядку проведення операцій через РРО, особливо це стосується підакцизних товарів, а також великі штрафні санкції, які лякають підприємців.

Законодавство має бути простим, щоб його могли нормально виконати платники податків. На жаль, законодавчі норми про РРО є дуже складними, а роз’яснення та позиції Податкової не дають ясності в їхньому застосуванні, та іноді ці роз’яснення суперечливі, особливо щодо оплати через інтернет.

Як адаптувати свій бізнес до правил із РРО – 5 порад юриста

По-перше, проаналізувати поточні законодавчі вимоги щодо РРО. Зрозумійте, чи потрібно вам вести облік товарних записів і підтверджувати їхнє походження первинними документами. Його, наприклад, обов’язково треба вести підприємцям, які реалізують побутові товари, що підлягають гарантійному ремонту.

По-друге, визначте свій пріоритетний спосіб оплати. Він залежатиме від вашої моделі бізнесу та сфери. Так ви зможете зрозуміти, потрібно вам використовувати РРО чи ні.

По-третє, оцініть потенційний вплив від застосування РРО на ваш бізнес.

Четверте, оберіть стаціонарний РРО чи програмний.

І останнє – проведіть інструктаж для працівників щодо використання РРО. Вони мають розуміти всі тонкощі роботи з таким обладнанням і розуміти, які наслідки матиме недотримання правил його використання.

Як знизити напруженість серед підприємців? 

Від використання РРО, якби не хотілося, не втечеш – на них доведеться перейти всім. І тут ви або встановлюєте та використовуєте його, або шукаєте іншу модель роботи, за якої буде комфортно та законно вести бізнес без РРО.

Тотальна фіскалізація ФОП через РРО стала причиною переходу бізнесу «в тінь», закриття бізнесів, підвищення цін на товари та послуги, переходу на виключно готівкові розрахунки. Не виграє від цього ніхто: ні підприємець, ні споживач, ні держава.

Щоб це мало позитивні результати, необхідний перехідний період. Зробити його менш болісним допоможе зниження штрафів, часткова компенсація вартості РРО державою, спрощення процедури його використання. Сама ж система оподаткування малого й середнього бізнесу має бути більш прозорою та лояльною. Тільки так нові правила гри будуть прийняті і дійсно працюватимуть. 

Нагадаємо, що ВР ухвалила закон, що врегульовує ринок криптовалют. Також верховна рада ухвалила сьогодні закон про хмарні послуги.

Злата Новосельська - pravdatutnews.com

Читайте також
"Бізнес – це щоб сім’ю прогодувати": екснардеп Ляшко зайнявся майнінгом криптовалют "Бізнес – це щоб сім’ю прогодувати": екснардеп Ляшко зайнявся майнінгом криптовалют
Ляшко зізнався, що бізнесом займається без задоволення, оскільки саме політика – це його життя.
"Укрзалізниця" планує передати приміщення вокзалів в комерційну оренду бізнесу України "Укрзалізниця" планує передати приміщення вокзалів в комерційну оренду бізнесу України
Компанія залізничного транспорту "Укрзалізниця" вже з червня цього року планує передати в комерційну оренду приміщення 24 українських вокзалів.
Невеликі сімейні ферми отримають субсидію 5 тис. грн на гектар – рішення Кабміну Невеликі сімейні ферми отримають субсидію 5 тис. грн на гектар – рішення Кабміну
Фермери зможуть отримати субсидію в сумі 5 тисяч гривень на гектар для розвитку невеликих сімейних господарств. Водночас загальна сума не перевищуватиме 100 тисяч гривень на одну ферму.
Loading...
Load next