Якщо дитина відчуває або бачить невпевненість дорослого, то починає боятися. Це інстинкт. Тому, розповідаючи про війну, батьки повинні бути спокійними.

Чи не найважливіше зараз – це зберігати спокій, а особливо перед своїми дітьми. Адже вони будуть переймати ваш настрій. Також важливо все правильно їм пояснити, адже ситуація, яка зараз відбувається в країні дуже напружена і непередбачувана. І перше правило, яке радить лікар-психіатр батькам, – це казати правду, — Наталія Масяк, лікарка-психіатр Західноукраїнського спеціалізованого дитячого медичного центру. 

Діти не живуть у вакуумі, вони перебувають поруч з дорослими, вони перебувають в школі, в їхній інформаційний простір також поступає тривожна інформація і сказати ні-ні все добре, це точно не чесність і не про підтримку, якусь таку нечесність щодо дитини.  

Якщо дитина відчуває або бачить невпевненість дорослого, то починає боятися. Це інстинкт. Тому розповідаючи про війну, батьки повинні бути спокійними.  

Будь-яка розмова про таку непросту ситуацію з дитиною має починатися з того, що дорослий сам має собі дати раду своїми переживаннями, і ми, як психологи, часто можемо використовувати метафору літака. Коли ми летимо в літаку і відбувається щось погане, перше що має зробити дорослий — вдягнути маску кисневу на себе, а потім вже на дитину. Бо якщо маску одягнути на дитину, дорослий може втратити свідомість. Це є правила перельоту в літаку, вони є придатні і для використання в житті, — Наталія Масяк. 

Львів’яни ж розповідають, що від дітей нічого не приховують і у випадку загрози готові їх підготувати.  

Якщо просто дана обстановка якось буде змінюватись в його сприйнятті. То так я буду доносити таку інформацію.  

Розповідала, наразі вона так не дуже все розуміє, не хвилюється. Ну тобто залежить від дитини, є хто хвилюється, напевно плаче. Моя дитина наразі до кінця напевно не розуміє, спокійно, наразі добре.  

З школярами все простіше, адже у закладах освіти їх вже проінформували про те, що робити у випадку надзвичайної ситуації.  

Валізку ніби склали, що все необхідне, воду закупляли. Вже мали завтра нам бомбосховище показувати вести, але не дочекались ми. Я якось не переживаю. Надіюся на наше військо, на нашу армію. Вірю в Україну.  

Дорослий, розмовляючи з дитиною про сумні події, має дати їй відчуття захищеності і пояснювати обставини.  

Дуже добрим є план розказати дитині, що ви будете робити. Можна показати валізку складених речей і сказати: "Подивись ми точно не опиняємося на вулиці під відкритим небом і ми знаємо що робити. Також я б рекомендувала замінити слово тривожна валізка на безпечна валізка. Слово безпека воно вже зігріває саме по собі.  

Або: "Вдома — найбезпечнішим місцем є, як правило, опорна стіна в будинку або ванна кімната; безпекою на вулиці є бомбосховище і от тут ходи пройдемося, я тобі покажу якщо раптом буде попередження таке, що слід сховатися ми перейдемо сюди. Ми з собою візьмемо воду, ми з собою візьмемо ліки, ми будемо тут перебувати, там буде крім нас інших багато людей".

Фахівці також радять не наповнювати кожен день лише тривожними розмовами. Найкраще для дитини продовжувати створювати звичайні буденні і спокійні дні.  

Піти з дитиною робити піцу в домашніх умовах, зайнятись якимось малюванням, якоюсь майстеркою і це не є таке відволікання, безглуздя. Це спосіб зняти трошки напругу, не перебувати в ній постійно, — додає Наталія Масяк. 

І не потрібно забувати – війна не назавжди. Рано чи пізно вона закінчиться. І з вірою в захисників рідної землі, ворога вдасться здолати. 

Віра Коновал - pravdatutnews.com