Остання мрія тяжкохворої пацієнтки: на початку повномасштабної війни 50-річна Тетяна з чоловіком виїхали з рідної Одеси до Словаччини. Ніщо не віщувало біди, жінка чудово себе почувала.

А місяць тому розпочався кашель і вона подумала, що то звичайна застуда. Вона пила якісь там «Парацетамол» та «Ібупрофен», але нічого не давало ніякого результату. Вона звернулася до поліклініки і там вже їй встановили цей страшний діагноз, - каже Ольга Кіцнак, лікарка-анестезіолог.

Рак легень четвертої стадії. Жінка не могла самостійно харчуватися, навіть ковтати було складно.

З кожним днем її стан погіршувався, власне, що й зумовлювало важкість дихання – це те, що пухлина здавлювала трахею і правий бронх, що зумовлювало повне нефункціонування однієї легені і стискання трахеї, що давало їй такі приступи задишки, - каже Зоряна Машталер, лікарка-анестезіолог.

Хвороба швидко прогресувала, відтак Тетяна воліла одного – востаннє обійняти сина й мати, які залишилися у рідній Одесі. А ще – почути шум улюбленого Чорного моря. За  «Реанімацію на колесах» взялися лікарі 1-го ТМО Львова. Реанімобіль облаштований необхідним обладнанням для транспортування важких хворих.

На щастя, він не знадобився. Словацька Жиліна – Українська Одеса – маршрут не з легких. Загалом 2600 км. Попри це, як кажуть лікарі, пацієнтка не втрачала оптимізму.

Вона завжди посміхалася, навіть коли їй було дуже важко дихати і були приступи задишки і такого холодного поту, кашлю. Ми зупинилися на 8-10 годин у Львові для того, щоб наші спеціалісти її подивилися для того, щоб провести обстеження, подивитися, скільки зібралося рідини в плевральних порожнинах, - розповідаємо Зоряна Машталер, лікарка-анестезіолог.

Помістили в реанімацію, ми її дообстежили, зробили пункцію, викачали рідину, стабілізували пацієнта і далі на наступний день її оглянув онколог, сказав свою думку пацієнтам і родичі дали згоду на транспортування далі, - каже Максим Піднебенний, заступник гендиректора з медичного супроводу.

Один водій приїхав до Львова, привіз її. Тут ми пересіли з персоналом і поїхали на Одесу, - каже Володимир Голінка, водій.

І ось у самому вечорі мрія Тетяни таки здійснилася.

Нам зранку приходить смс від родичів, дуже приємні слова.

З родиною жінка провела ще кілька днів…

Злата Новосельська - pravdatutnews.com