Фото: depositphotos

Дослідження опублікували в науковому журналі Current Biology.

Спочатку науковці вирішили перевірити, чи достатньо котам запаху сечі, щоб запам’ятати певну особину та відрізнити її від інших. Семеро котів протягом певного часу отримували зразки сечі трьох кастрованих самців. Згодом тварини звикли до знайомих запахів і витрачали на їхнє вивчення менше часу.

Коли до зразків додали сечу четвертого кота, тварини нюхали її довше. Це свідчило про те, що вони помічали відмінність від уже знайомих запахів.

Під час дослідів коти також частіше демонстрували реакцію флемен — відкривали рот і трохи підіймали верхню губу. Така поведінка допомагає спрямувати повітря до вомероназального органа, який бере участь у сприйнятті запахів.

Після цього вчені спробували визначити, які саме речовини відповідають за розпізнавання. Зразки ліпідів із сечі розділили за допомогою хроматографії, оскільки попередні дослідження показали, що саме ліпіди можуть викликати реакцію флемен.

Дослідники вимірювали, які ділянки зразків коти нюхали найретельніше. Найбільшу увагу тварини приділяли ділянці з розгалуженими жирними кислотами. Їхню реакцію на ці речовини додатково підтвердили, відокремивши їх від решти компонентів сечі.

Вчені також встановили, що ці жирні кислоти утворюються в мозковій речовині нирок. На їхню думку, ця тканина може слугувати своєрідним резервуаром, який підтримує стабільне утворення сполук навіть за змін у харчуванні та способі життя.

Крім домашніх котів, подібний набір жирних кислот виявили й в організмах інших представників котячих. Це може свідчити про спільне еволюційне походження такого механізму розпізнавання.

До слова, як відучити кота стрибати на кухонну стільницю – ветеринар.

Стрілець Діана - pravdatutnews.com