Попри висловлювання США про підтримку, Конгрес не ухвалив у проєкті бюджету фінансову допомогу Україні, про листи з Білого дому з «планом дій для Києва» та реалістичність $42 млрд міжнародної допомоги. 

Про це в інтерв'ю з міністром закордонних справ України Дмитром Кулебою, пише Forbes.

Конгрес США ухвалив тимчасове фінансування уряду без надання Україні $6 млрд фіндопомоги. Чому так сталося? Це привід для занепокоєння українському уряду і як це вирішити? 

Почнімо з візиту президента України Володимира Зеленського до Вашингтона у вересні. Він мав зустрічі та дуже відверті розмови з лідерами Республіканської та Демократичної партій, зі спікером Палати представників, керівництвом Сенату, президентом США Джо Байденом, міністром оборони США. Ніхто з них не ставив під сумнів важливість того, щоб й надалі підтримувати Україну.

Рішення Конгресу, скоріше, інцидент, а не системний збій. Це був яскравий момент політичної боротьби. Фракція «трампістів» створила політичний цейтнот, поставивши перед вибором: або «шатдаун» уряду США, або його уникаємо за умови винесення «українського питання» на окреме голосування.

При цьому голосування щодо «українського питання», які процедурно відбувалися в Конгресі до ухвалення загального бюджету, показували, що голоси за підтримку України є. Переконаний, що фінансування для України буде проголосоване. Але в політиці бувають такі моменти, коли одна частина створює цейтнот і решта політичного спектра грає за цими правилами.  

Усі заяви, які пролунали після цієї події в суботу, в тому числі від спікера Палати представників США – нижньої палати Конгресу Кевіна Маккарті, були на підтримку України. 

Це урок для всіх. Ми активно працюємо з Конгресом, спілкуємося з адміністрацією Білого дому, щоб надалі уникати подібних інцидентів. Але маємо розуміти – чим ближче до президентських виборів в США, тим більше буде складних моментів. 

Є часові рамки, коли нарешті буде проголосовано $6 млрд фінансування для України? 

Потрібно почекати. Вони поки що «видихають» це голосування. Але жодної перерви в отриманні Україною допомоги чи її зменшення до «голосування» за нову допомогу не виникне. Ми не повинні про це турбуватися. Ще є гроші, які вже виділені та передбачені, допомога планова. 

У Вашингтоні Зеленський отримав від Байдена запевнення про те, що США продовжуватимуть неухильно і повною мірою підтримувати Україну.

Вибори диктують свою логіку, політична боротьба загострюватиметься, і в Америці є політичні сили, які хочуть зробити Україну та «українське питання» одним з гострих у передвиборчій кампанії. 

Заступник радника Білого дому Майк Пайл надіслав українським урядовцям перелік реформ. Українські ЗМІ навіть встигли привʼязати виконання цих вимог до продовження надання нам допомоги. Виявилося, що це не так. Що ви думаєте про цей документ, як він координується з умовами МВФ, Європейського Союзу, Єврокомісії? Яка була на нього реакція в українському уряді?

Це документ якогось суперробочого рівня. Люди між собою щось обговорюють і розсилають один одному. Це навіть не рівень документа, який доповідається, наприклад, міністру. 

Питання в іншому. Півтора року ми залишалися мобілізованими, тепер знову сповзаємо в логіку, що від нас вимагають реформи в обмін на щось. Обʼєктивно – останні півтора року рушійною силою реформ є Україна. Україна генерує не лише плани реформ, а й акти законодавства, які їх запроваджують.

Під час зустрічі з Джо Байденом Зеленський розповів йому, що Україна зробила, що планує робити. Оптики, що Україні щось хтось нав’язує, треба назавжди позбутися. Нічого нам не навʼязують: реформи – це питання нашого виживання як держави. 

Немає жодних вимог щодо реформ, які б висувалися Україні як умова надання військової допомоги. Навпаки, всі відзначають те, що Україна воює і при цьому робить реформи. 

Усе має бути синхронізовано. Гарний досвід з Європейським Союзом: дали сім рекомендацій, що зробити. Зробимо, нам відкриють переговори про вступ до ЄС. Ми їх робимо. 

Україна виконала 79% Угоди про Асоціацію за всі ці роки з 2014-го, це хороший показник. Майже за всіма сімома рекомендаціями Єврокомісії вже зроблені необхідні кроки: відбір суддів Конституційного суду, функціонування НАБУ, САП, Вищої ради правосуддя та Вищої кваліфікаційної комісії суддів. 

Не перелічуватиму все, достатньо відзначити, що навіть українські незалежні експерти оцінюють пророблену роботу на вісім з 10, а в Брюсселі в неофіційних розмовах визнають, що не очікували такої швидкості.

Підсумовуючи, всі мають право писати, що вважають за потрібне. Але рушійною силою реформ в Україні є насамперед сама Україна, а не її партнери. 

Видання Politico опублікувало аналіз додатків до документу Білого дому «Integrated Country Strategy», яких немає у відкритому доступі, із планом дій для Києва. Одна з його частин – необхідність боротися з корупцією в Україні, яка нібито дуже бентежить адміністрацію Байдена. Прокоментуйте цей момент. 

В Україні є стародавня традиція – не вірити власним міністрам. «Integrated Country Strategy» – приблизно та сама пісня. 

Чи бореться Україна з корупцією? Бореться. Чи хочуть США та ЄС, щоб ми боролися з корупцією? Хочуть. Чи є у них якийсь особливий наратив про те, що «в Україні жахлива корупція і ви нічого з цим не робите, робіть щось»? Немає. Чи розповіла українська сторона американським партнерам під час візиту президента про подальші кроки у боротьбі з корупцією? Розповіла. 

Є нормальний процес роботи. Хто стежить за новинами, бачить, що вживаються кроки у боротьбі з корупцією. 

Мене турбує, що нас знову намагаються медійно завантажити в наратив «Україну зливають, корупція перемагає». Це ж та сама історія. Півтора року ми жили без цієї медійної історії, тепер знову йде вал з усіх боків.

Так, комусь це вигідно, є сили у світі, і в США, і в Європі, які хочуть, щоб усі говорили про Україну як корумповану безнадійну державу. Ці сили існують. Але українська влада та суспільство не повинні їм підігравати. 

На рівні Білого дому, голів великих країн ЄС, особливих вимог і претензій щодо корупції в Україні на високому рівні немає, і нічого не підвʼязано під боротьбу з корупцією?

Немає. Навпаки, під час візиту Зеленського у Вашингтон було дуже позитивно оцінено і внесення закону про спеціального антикорупційного прокурора у Верховну Раду, і рішення про відбір суддів до Конституційного суду. 

Українська держава змінює себе на краще. Чи треба ще більше робити? Треба. Цього ніхто не заперечує. Але ніякого наративу у Заходу про те, що у нас тут «суперкорупція» і ми з цим нічого не робимо, немає. 

На що Україна може більш-менш вірогідно розраховувати у фінансовій та військовій допомозі США та ЄС? 

Може розраховувати на продовження підтримки. Моє завдання як міністра закордонних справ – робити так, щоб у конкретній країні були політичні умови для ухвалення рішень. Конкретні цифри рахують мої колеги по уряду. 

Я бачив табличку на одній з нарад про очікувані цифри на наступний рік. Але з мого боку буде некоректно це коментувати, я не відповідаю за макрофінансові показники.  

Нам потрібно пройти 2024 рік в умовах війни та економіки, яка перебудовується під нову реальність. 

Андрій Самойленко - pravdatutnews.com