У програмі "Пряма мова" Роман Піняжко — історик та політичний оглядач розповів про битву за Казахстан, який опинився між двох імперських ідеології Росії.

Дві імперські ідеології

Казахстан став ареною зіткнення двох імперських ідеологій. Як не парадоксально – Росії. Росія тут грає дуже такого «свадєбного генерала». Казахстан — це місце колишніх тюркських імперій. І коли ми говоримо про зіткнення двох ідеологій імперських: це є імперська ідеологія Китаю, який хоче розширити свої, якщо навіть не територіальні, то принаймні економічні й ідеологічні впливи на територію, як мінімум Середньої Азії, включно з російськими територіями.  

Теперішні політичні карти показують, що Росія вже фактично не відіграє головної ролі  

Висвітлюючи теперішні події в Казахстані, дуже багато пишуть про втручання Росії, її вплив. Насправді Росія є лише ширмою, насправді це зіткнення Китайської імперіалістичної доктрини і економічно слабшої, але яка дуже динамічно розвивається, – тюркської. І останні приклади по прогнозах, приблизно 5 днів тому спочатку Астану відвідує Ердоган, дає свій висновок, тобто дає свою ноту бачення від Міністерства закордонних справ Туреччини, як президент цієї держави. А буквально вчора чи два дні тому Китай дав попередження Росії про виведення військ, військ ОКДБ. Чому? Тому що теперішні політичні карти показують, що Росія вже фактично не відіграє головної ролі.

 І оці такі маневри, що спочатку приїжджає Ердоган, а пізніше протест Китаю - це така певна багатоходова гра, де фактично Китай пробував повалити режим.

Допоки не буде дефактичного розпаду Російської імперії, не буде жодних вирішених питань – ні Криму, ні Донбасу, ні інших питань. І Казахстан є одним з дуже важливих сигналів про внутрішній колапс  Російського естеблішменту, який говорить про передагоністичний стан.

Те, що буде відбуватись наступні 25 років, буде пов’язано з основними впливами розпаду Російської імперії 

...І що ми з того використаємо — чи ми будем просто спостерігати, чи ми будемо рвати – те, що називається захоплювати своє, і йдеться не лише про територіальну приналежність, але й про встановлення своїх правил гри. Коли ми станемо реальним суб’єктом світової політики, хоча б європейської, оскільки свій час це була Київська Русь, від 9-11 століття, то тут якусь циклічність історій можна побачити. І Казахстан — це є один з головних лакмусових папірців, який показує, що твориться в так званому "поструском мірє». 

Найголовніше, чого боїться Росія, – це розширення НАТО  

Росія вже не в тому статусі. Росія є в передагоністичному, можливо не в економічному, але та ситуація: соціальна і національна, що відбувається в Росії, вона от вже дуже помалу, малими кроками йде до своєї агонії.

І коли говорять «нападуть, не нападуть», то я скажу: можуть напасти, тому, що ніколи ти не знаєш, що в біснуватого в голові.

Але те, що в Росії, в Путіна все-таки спрацьовує інстинкт самозбереження, свідчить про то, що це скоріше за все це просто "брязкання зброєю" для того, щоб виграти якісь ситуативні дивіденди.  

Росія хотіла, щоб події, які сталися, спрацювали як на Донбасі "на авось", тобто згідного офіційного підпису, згідно з погодженням дипломатичним, цілком легітимно знаходяться їхні війська на території Казахстану. і власне й Америка не дуже тут щось може пред’явити тому, що є міжнародні умови. Ми побачили радикальність Китаю, про який ми говоримо. Тому ще раз це підтверджує, вплив, що Росія може просунутись так далеко, де її зупинять. 

Революції і наслідки

Коли ми говоримо про події, характерні між Україною та Казахстаном, я ще повернувся на 18 років назад, коли відбулася плеяда революцій: Революція троянд в Грузії, Помаранчева революція в Україні і була ще така Революція тюльпанів в Киргистані, коли киргизи вигнали свого президента, але в силу певного менталітету ці революції не продовжили далі напрямку прозахідного чи продемократичного. Але вони відстрочились і повторились знову: в Україні 2014 році, на Середній Азії трохи пізніше — зараз. Це все доводить невідворотність "заворухи в умах".

Якщо в Україні опри "зелену владу" з її агентами типу Єрмака, яким ближча московська еліта, країна все одно тримає курс прозахідний, проамериканський, то в Казахстані буде домовленість казахського роду з китайським.

Віра Коновал - pravdatutnews.com