Кожна істота може жити лише в придатних для неї специфічних умовах, зокрема з визначеними показниками клімату. Методом математичного моделювання українські вчені визначили, що вивірка (білка) звичайна може втратити від 49% до 97% свого ареалу в Україні внаслідок довготривалої зміни клімату. Амбітна кліматична політика країн світу, за якої зростання середньої глобальної температури буде стримано в межах 1,5°C до 2100 року, дозволить зберегти лише половину ареалу цього виду. Усі інші сценарії, за яких очікується зростання температури на 1,8°C (і більше) можуть призвести до втрати 97% ареалу білки в Україні.

Симуляція поширення вивірки за найбільш м’якого сценарію (ідеться про зростання середньої глобальної температури на 1,5°C) показує можливу втрату 49% ареалу вивірки в Україні до 2100 року. Це мінімальний і невідворотний очікуваний вплив зміни клімату на поширення вивірки.

За сценарієм, який передбачає зростання середньої глобальної температури на 1,8°C, втрата ареалу виду в Україні до 2100 року очікувано становитиме 57%.

Паризька кліматична угода має на меті втримання темпів зростання середньої температури на планеті на рівні не вищому за +2°C. Однак, результати дослідження демонструють, що цей задум є недостатнім для досягнення мінімального негативного впливу зміни клімату.

Також дослідники провели симуляцію поширення вивірки за реалізації найбільш негативного сценарію (передбачає зростання середньої температури більше ніж на +2°C). У результаті - отримали катастрофічне скорочення ареалу вивірки до 2100 року. Так, від первинного, притаманного видові ареалу, можуть залишитись лише острівці в межах гірських територій України.

Кожна комірка моделі, де зникнуть оптимальні кліматичні умови поширення вивірки, кожний відсоток втрат ареалу виду є і будуть свідченням порушення стану екосистем. І ці порушення можуть спричинити значні, болісні для природи й людини втрати. Такі зміни безумовно вплинуть на екосистемні послуги - ті, на які спирається життя і добробут людства. Наші дослідження інших, асоційованих з вивіркою видів, також показують аналогічне зміщення ареалів, переважно на північ. Так, просторове моделювання поширення видів біорізноманіття дозволяє предметно оцінити очікувані втрати внаслідок зміни клімату, - зазначає Григорій Коломицев, експерт Української природоохоронної групи і співавтор дослідження.

Василь Придатко-Долін, к.б.н., співавтор дослідження, координатор групи експертів з питань біотогеоінформатики (BioModel), підсумовує: “Скоріше за все, у природі такий тренд зміщення ареалу вивірки, який був отриманий нами (із використанням складної цифрової імітації), реалізується й реалізовуватиметься не у вигляді прямої міграції вивірок буквально "на північ", але через дуже складний механізм пристосування до життя в перетворених, суттєво змінених людиною середовищах. Наскільки витривалим і задовільним для природного відбору є цей механізм, залишається загадкою”. 

Ознайомитися з повним текстом дослідження, а саме зі статтею “Моделювання поширення вивірки звичайної у Східній Європі в умовах зміни клімату, згідно зі сценаріями нового покоління до 2100 року” у фаховому науковому виданні “Theriologia Ukrainica” можна за посиланням ТУТ.

Автори дослідження проводять моделювання впливу зміни клімату вже понад 10 років і розробили низку моделей поширення видів - ТУТ. Раніше вони представили модель поширення лося в Україні, що вказує на можливе зникнення виду з території України до 2050 року - ТУТ.

За матеріалами пресрелізу дослідження українських науковців.