Українські вчені встановили вік решток кита, які знайшли поблизу станції "Академік Вернадський" (фото)
Вченим Національного антарктичного наукового центру (НАНЦ) нарешті вдалося з'ясувати вік кита, рештки, серед яких збереглися не тільки кістки, а й м'які тканини, якого були знайдені на острові Расмуссен, що неподалік української антарктичної станції "Академік Вернадський". Скільки кит там знаходиться – точно відомо не було, але його пам’ятають полярники першої української експедиції.
Про це повідомили у Національному антарктичному науковому центрі у соціальній мережі Facebook.
Нарешті вчені НАНЦ отримали результати радіовуглецевого аналізу зразків, зробленого в лабораторії у Познані, Польща. Завдяки цьому дослідженню було визначено вік залишків кита - він становить 1350 років (плюс/мінус 30 років), - йдеться у повідомленні.
Відомо, що ссавець помер у VII столітті, "в епоху вікінгів і цивілізації майя, за три століття до княгині Ольги і князя Володимира". Це синій кит – найбільша тварина у світі, завдовжки щонайменше 26 метрів.
Від 1963 року вид перебуває під охороною, але через незаконний (зокрема, радянський та японський) промисел відновлення популяції не відбувалося. На середину 1980-х, за даними міжнародної китобійної комісії, в світі залишалося не більше 200-1400 особин, - наголосили у НАНЦ.
Окрім цього у науковому центрі зазначили, що це відкриття має надзвичайне значення. Загалом у музеях світу є лише кілька десятків скелетів синіх китів, і більшість із них належать іншому підвиду.
Зауважимо, що спершу українські науковці розглядали дві версії загибелі кита: що це викопний зразок кита — так званий субфосильний. Це означає, що кит помер дуже давно і, можливо, був похований під льодовиком, або ж кит був жертвою китобоїв початку XX століття.
Нагадаємо, що напередодні Дня Незалежності Україна придбала легендарний британський криголам James Clark Ross, завдяки якому українські полярники зможуть займатись океанографічними дослідженням та вивчатимуть зміни клімату.
Зокрема, останні 20 років в України не було власного криголаму для антарктичних досліджень, що значно обмежувало роботу полярників. Також з цим судном Україна має амбіції проводити масштабні дослідження Південного океану і, за можливості, з часом розпочати дослідження в Арктиці.
