8 років після Майдану: день пам'яті Небесної Сотні
День відзначається щорічно 20 лютого згідно з Указом Президента від 11 лютого 2015 року «Про вшанування подвигу учасників Революції Гідності та увічнення пам’яті Героїв Небесної Сотні».
Саме в ці дні, під час Революції Гідності, протистояння між українським народом і тодішнім режимом сягнуло свого піку. 20 лютого 2014 року загинуло найбільше активістів Майдану.
Сумний список Небесної Сотні відкрився 22 січня 2014 року, коли від вогнепальних поранень під час сутичок у центрі столиці загинули активісти Майдану Сергій Нігоян та Михайло Жизневський. Того ж дня в лісі під Києвом було знайдено тіло зі слідами тортур активіста Юрія Вербицького. До 18 лютого 2014 року вже налічувалось 9 загиблих. З 18 по 20 лютого на Майдані загинуло найбільше людей – 78 осіб, після 20 лютого – ще 20. Усі вони увійшли до меморіалу борців за українську Незалежність – до Небесної Сотні.
105 Героям Небесної Сотні посмертно присвоєно звання Герой України, а троє іноземців – громадянин Білорусі Михайло Жизневський, Грузії – Зураб Хурція і Давид Кіпіані, посмертно нагороджені орденами Героїв Небесної Сотні. Україна заплатила надто високу ціну за звільнення від диктатури і свій цивілізаційний вибір – бути частиною Європи.
18-20 лютого в багатьох містах України проводяться меморіальні заходи, присвячені пам'яті загиблих героїв.
20 лютого 2014 року, під час Революції Гідності, протистояння на Майдані тривало.
Вночі було оголошене перемир'я, проте вранці зіткнення між протестувальниками і силовиками поновилися. Близько 9-ї години ранку активісти почали відтісняти «беркутівців» з Майдану. Силовики застосовували світлошумові гранати, у відповідь у них летіли «коктейлі Молотова» і бруківка.
У бік Майдану весь час рухалися автомобілі «швидкої допомоги». Від «Глобуса» і практично до Будинку профспілок стояла димова завіса – активісти підтримували «вогневу барикаду», щоб не дати силовикам піти в атаку. В центр Києва продовжували прибувати люди з регіонів України, також своїм ходом підходили жителі міста.
Під натиском майданівців спецпризначенці від Будинку профспілок відійшли у бік Європейської площі, а далі – до середини вулиці Грушевського. Активісти знову зайняли та забарикадували Український дім та Жовтневий палац.
Згодом надійшла інформація: на Інститутській силовики обстрілюють майданівців з вогнепальної зброї. Стріляли у всіх: у медиків, жінок, журналістів. Поранених зносили до готелю «Козацький», тут же їм надавали першу допомогу. Об 11-й до «Козацького» почали приносити перших загиблих з проникаючими кульовими пораненнями.
Щохвилини з Майдану від’їжджали швидки та приватні автівки з пораненими. Тим часом тисячі киян прямували до лікарень: привозили ліки, їжу та необхідні речі. Крім того, біля лікарень чергували загони самооборони – люди боялись, що поранених заберуть правоохоронці.
Частина мітингувальників рушила до Верховної ради по вулиці Грушевського. Дізнавшись про це, в будівлі парламенту оголосили евакуацію. Засідання скасували. Евакуювали також Кабінет міністрів.
О 16-й годині ексміністр внутрішніх справ Віталій Захарченко офіційно визнав, що силовикам видали бойову зброю.
В цей час лідерам опозиції вдалося зібрати кворум у Верховній раді і почати екстрене засідання. Вже пізно ввечері нардепи прийняли постанову «Про засудження насильства в Україні, призвів до людських жертв», якою скасували антитерористичну операцію СБУ та зобов'язали всіх силовиків розблокувати вулиці і повернутись на місця постійної дислокації. За прийняття цієї постанови проголосувало 236 депутатів, в тому числі 35 депутатів від фракції Партії регіонів та 35 позафракційних. Жодного голосу не дала лише фракція Комуністичної партії. Ця постанова поклала край триденному кровопролиттю.
Цього ж дня, міністри закордонних справ Євросоюзу домовилися ввести санкції щодо українських чиновників, «відповідальних за насильство і надмірну силу».
20 лютого на Майдані загинуло 47 осіб та 157 отримали тілесні ушкодження. Вогнепальні поранення отримали 68 осіб.
Злата Новосельська - pravdatutnews.com