Сміливості цього 17-річного хлопця можна тільки позаздрити. Михайло родом з Сєвєродонецька.  Коли почалось повномасштабне вторгнення і його місто почали обстрілювати, він доєднався до  невеликого гуманітарного штабу, в якому розвозив на вантажівці їжу людям, які не виходили з укриттів. Попри постійну небезпеку, він продовжував доставляти людям продукти першої необхідності.  

Я понимал, что я не настолько взрослый как военные, но я хотел что-то сделать для своего города. То есть у меня, и у всех ребят была такая мысль, что надо больше помогать, то есть мы помагали не только гражданскому населению, мы еще помогали военным кому что надо. Там бронежилеты, мы искали по городу, за городом, лекарства те же, — розповідає Михайло Стародинов, пацієнт. 

Та одного дня, коли потрібно було поновити запаси ворог обстріляв гуманітарний штаб з Градів. Волонтери, які на той час перебували там отримали важкі поранення. Серед них був і Михайло.  

Осколки попали в ногу. Кости торчали, это все видно, кожи у меня полностью на колене нету. И ты лежишь, и чисто темнота, вот эта вся пиль поднялась и мало чего видно.  Ошущения такие, что сейчас снаряд прилетит просто в тебя, — ділиться Михайло Стародинов. 

На щастя, для хлопців, неподалік від них були охоронці, які мали біля себе джгути. Відтак, вдалося надати першу допомогу одразу на місці. Звідти їх забрали швидкою до лікарні в Лисичанськ, де медики декілька годин намагались зберегти хлопцеві розтрощене коліно.  

Насколько я знаю, моя операция в районе 5-6 часов длилась. Мне пытались как-небудь собрать ногу по частям. Потому что очень много осколков, я так понял не все даже получилось вытягнуть потому что там, где мы лежали в госпитале, там постоянно тоже прилетали гради и хирурги под обстрелами нас собирали, - згадує хлопець.

Після того як стан хлопця стабілізували і його можна було транспортувати, Михайла евакуювали до Дніпра. Там декілька днів він перебував у реанімації. Також йому виконали операцію і після того його доправили на лікування до медиків першого медоб'єднання Львова.  

Є багатовідмілковий перелом дистального відділу стегнової кістки, була травматична ампутація наколінника. Були ще, крім того, рани нижньої кінцівки і він на цей час є в апараті зовнішньої фіксації. Була попередньо проведений металоостеосинтез від уламків і зламу самого, і накладений також апарат зовнішньої фіксації, — розповіла Галина Гачкевич, завідувачка відділення травматології лікарні Святого Миколая Першого медоб’єднання Львова. 

Попри таку складну травму медикам вдалося знайти два варіанти його лікування, після яких хлопець знову зможе ходити.  

Перший варіант це є боротися за кістковий матеріал той, який є його наявний. Тобто він потребує ще деяких реконструктивних операцій для того, щоб зростити нормально кістку, відновити взаємовідношення в суглобі нормальне і можливо йому робити ще треба буде пластичні операції на зв'язковому апараті, для того, щоб досягнути певного руху згинання. І другий варіант це вже розглядати питання про ендопротезування, - Галина Гачкевич. 

Тому надалі на лікування хлопця відправили у Німеччину. Там вже фахівці виберуть, що буде найкраще для хлопця. І як зізнається сам Михайло, як тільки він одужає, знову повернеться до волонтерства.  

Віра Коновал - pravdatutnews.com