Фото: depositphotos

У Польщі археологи продовжили дослідження незвичайного поховання XVII століття, виявленого у 2022 році на кладовищі в селі Пені, Куявсько-Поморського воєводства.

Про це повідомляє Heritage Daily.

Похованій дівчині, яку дослідники умовно назвали Зосею, на великий палець лівої ноги одягнули трикутний замок, а на шию поклали залізний серп лезом до горла. Науковці також виявили зеленуваті сліди на піднебінні, біля основи черепа та на перших шийних хребцях. Це може свідчити про те, що в роті покійної перебував предмет із високим вмістом міді.

Радіовуглецевий аналіз і дослідження ДНК показали, що дівчина померла в середині XVII століття у віці приблизно 17–19 років. За словами керівника розкопок, професора Даріуша Полінського з Університету Миколая Коперника в Торуні, подібні поховальні практики мали символічно розірвати зв'язок між померлим і живими та, згідно з тогочасними віруваннями, захистити громаду від хвороб чи епідемій.

Могилу відкрили повторно

Найцікавішою знахідкою стало встановлення того, що серп поклали на шию не під час первинного поховання. Кістки тіла залишалися в анатомічно правильному положенні, що свідчить: на момент повторного втручання процес розкладання ще не встиг суттєво змінити положення останків.

Це означає, що могилу, ймовірно, відкрили невдовзі після поховання. Тоді серп поклали на шию дівчини, щоб відповідно до тогочасних вірувань не дозволити їй піднятися з могили.

Такі поховання археологи називають «антивампірськими». Йдеться не про вампірів у сучасному розумінні, а про давні уявлення, згідно з якими померлі могли повертатися до живих, завдавати їм шкоди або бути пов'язаними з поширенням хвороб.

Додатковими захисними елементами стали замок на нозі та, ймовірно, мідний предмет у роті. Рукоятка серпа була виготовлена з берези, вільхи або клена. Дослідники зазначають, що березу в народних традиціях також могли використовувати як захист від демонічних сил.

Водночас біля щелепи знайшли фрагменти дорогої тканої стрічки зі шовку, срібла та золота. Це може свідчити про відносно високий соціальний статус дівчини.

Зося могла мати скандинавське походження

Генетичний аналіз вказує на можливе скандинавське походження дівчини. Водночас ізотопні дослідження не підтверджують, що вона сама переїхала до цього регіону. Науковці припускають, що вона могла бути представницею другого покоління мігрантів.

Зріст Зосі становив приблизно 162–168 сантиметрів. У неї також виявили гемангіому грудини, однак дослідники не вважають її причиною смерті. Обставини загибелі дівчини поки що залишаються невідомими.

Кладовище в Пені вважається найбільшим відомим у Польщі некрополем із подібними «антивампірськими» похованнями. Команда професора Полінського вже дослідила 101 поховання, щонайменше 12 із яких мали нетипові поховальні ознаки.