Жертви Другої світової війни: на Львівщині перепоховали бійців (відео)
У селі Дмитровичі в останню путь провели ще 32-х українських військовослужбовців, що були в складі Червоної армії та загинули під час Другої світової війни на теренах Львівщини. Шукали останки бійців протягом 2-х років і разом з ними також знаходили й різноманітне спорядження. Це й взуття, противогаз, каски, лопатки та інше.
Ось приклад цього казанка німецького, який був біля червоноармійця підтверджує, що біда в червоній армії із забезпеченням військовослужбовців була надзвичайна скрута. І щось давали американці, а решта солдат були змушений добувати собі в бою те з чого їсти, та що їсти, - повідомив керівник громадської організації "Товариство пошуку жертв війни "Пам’ять" Любомир Горбач.
Великі труднощі Товариству пошуку жертв війни "Пам’ять" доставляють так звані "чорні археологи". Бо, щоб викопати могилу, де можуть бути захоронені військовики, дозволи не потрібні. Й зазвичай представники "Пам’яті" застають на місці лише розкидані кістки та подекуди якесь спорядження. Поліцейським же розшукати винуватців не вдається, кажуть волонтери.
В таких захороненнях можна знайти фрагменти озброєння та нагороди. Як правило мародери ганяються за нагородами. На чорному ринку самі знаєте та розумієте, що медаль чи орден перших періодів радянського союзу вони доволі таки дорогі, - зазначив старший офіцер відділення військової служби правопорядку ЗСУ Василь Заневський.
Це вже третє подібне перепоховання у селі Дмитровичі. Члени Товариства довго шукали цвинтар, де зможуть спочити бійці й староста села відгукнувся. Волонтери розповідають, що вже не один рік просять у Львівської облдержадміністрації виділити їм ділянку під поховання полеглих бійців. Однак зрушень у цій справі й досі немає.
Важливо щоби кістки, рештки людей, що загинули на війні були зібрані й в одному місці. Захоронені з усіма почестями, як належиться військовим, і як належиться простим людям, - наголосив староста села Дмитровичі Іван Будзин.
Варто зазначити, що одного перехованого бійця вдалося опізнати як Прокіпа Крижанівського. Про нього представників товариства повідомив мешканець села Гостинцеве, який знав від батьків, що в нього на господарстві похований боєць Червоної армії.
Якщо знайдеться родина, а ми будемо шукати їх тут і якщо вони виявлять бажання, то останки Крижанівського хоронимо в окремій домовині. Тобто буде окремо можливість їх ще раз ексгумувати й перенести туди звідки він був родом і де зараз проживають його родичі, - повідомив керівник громадської організації "Товариство пошуку жертв війни "Пам’ять" Любомир Горбач.
Особи ж інших похованих залишаються невідомими. Бо при ексгумації жетонів з іменами при них не було, як і медалей, за номером яких можна було би знайти в архіві коли і кому їх вручили.