Доля "хрущовок" у Львові: термін експлуатації помешкань добіг кінця (відео)

Доля "хрущовок" у Львові: термін експлуатації помешкань добіг кінця (відео)
Є три сценарії, які передбачають реконструкцію післявоєнної забудови: модернізація без відселення мешканців, реконструкція з відселенням та знесення будинку.

Термін експлуатації "хрущовок" добіг кінця. Збудовані всередині минулого століття помешкання віджили своє. Уже закінчився 60-річний період, який відвели на їхнє існування. І це попри те, що його ще й збільшили. Адже спочатку "хрущовки" були розраховані лише на 25 років експлуатації, оскільки зводили їх у післявоєнний період як тимчасове житло.

Та досвід показав: немає нічого більш постійного, як тимчасове. Звісно сперечатися про комфорт такого житла можна довго – маленькі кухні, де від сили поміщаються двоє людей, невеличкі кімнати і низькі стелі. Але разом з тим, досить розвинена інфраструктура довкола. Поряд є школи, садочки, поліклініки, магазини, ринки, - повідомила журналістка телеканалу "ПравдаТУТ Львів" Богдана Струк.

Як правило ця забудова мала хороші ділянки, майданчики, озеленені території довкола, - наголосив архітектор Богдан Гой.

Самі ж будинки і справді помалу вмирають. Протікає дах, подекуди тріскає фундамент.

Шви між панелями є розгерметизовано, потрібно їх відповідно поновлювати цю герметизацію. Так само відсутні ліфти. Є ряд питань щодо благоустрою. Тому що ніхто не розраховував на будь-яку автомобілізацію на той час. Машини були тільки в одиниць, - зазначив начальник управління архітектури та урбаністики Львівської міськради Антон Коломєйцев.

Тому зараз "хрущовки" - перші в черзі на модернізацію чи знесення. І нещодавно в Україні пройшов громадські слухання законопроєкт Мінрегіону, який власне може запустити знесення застарілих житлових багатоповерхівок. Відповідно до нього, відсоток мешканців, згода яких потрібна для реконструкції житла, хочуть скоротити зі 100% до 75%.

Сценаріїв, які передбачають реконструкцію післявоєнної забудови, є декілька. Перший – це модернізація без відселення мешканців. Вона передбачає укріплення фундаменту, заміну комунікацій, ремонт даху тощо. І до цього найбільше схиляються львівські архітектори.

Тут іде мова про покращення умов мешканців, щоби максимальні кошти можливі залучити до приведення до порядку фасадів, термоса нація, встановлення ліфтів і т.д.. Було б дуже добре мати якийсь такий державний фонд, який би давав можливість чи легкий кредит осіб звертатися по такі речі і власне робити відповідні реновації, - додав начальник управління архітектури та урбаністики Львівської міськради Антон Коломєйцев.

Інший варіант – реконструкція з відселенням мешканців. Будинок виводять з експлуатації і перебудовують: змінюють висотність, кількість квартир, їхню площу. 

Вона абсолютно піддається реновації, реконструкції, надбудові. І це все є можливим, - архітектор Богдан Гой.

І третій сценарій – знесення будинку, яке передбачає повне перепланування житлового кварталу і зведення нових багатоповерхівок. Але тут виникає запитання – в які саме будинки відселяти мешканців, за чиї кошти це робити? А що буде з тими, хто не погодиться – виганяти з власного дому силоміць? Як можна стареньких людей, які тут прожили чи не все своє життя, змусити переїхати? Хто ж буде тим камікадзе, який візьметься за виселення мешканців? Відповідей на ці запитання поки немає. 

Найголовніше, шо мене лякає у цьому законі, це те, що 75%. Написали, що якщо 75% людей погодяться на переїзд, то 25% просто примусово перевезуть. Вам не здається, що це неконституційно просто? Мені здається шо це просто неконституційно. Боюсь ніхто не рушиться на то, то така хитра справа. Переїдеш, а потім будуть тобі такі рахунки присилати, - переконаний архітектор Юліан Чаплінський.

Окрім того, у Львова, та й будь-якого іншого міста України, немає коштів на повну перебудову післявоєнного житлового фонду. Та і чи потрібно руйнувати старе, щоб звести нове? Німеччина, до прикладу, пішла шляхом реновації старих будинків з надбудовою 2-3-х поверхів, осучасненням кварталів і зміною інфраструктури – усе заради комфорту мешканців.

Та і говорити, що маленькі квартири в "хрущовках" нині нікому непотрібні - неправильно. Бо навпаки зведення невеликих функціональних помешкань в сучасній архітектурі активно користується попитом. 

Ми маємо розвиток ідеї так званого старт жила з мінімальними площами, з кухнями-нішами тощо. І те що не сприймається як ліквід на ринку сьогодні є певним мейнстрімом для нової забудови, - заявив архітектор Богдан Гой.

Зараз же у Львові налічують 400 "хрушовок", термін експлуатації яких завершується. Та головний архітектор міста каже:

У Львові немає такої потреби тотальної перебудови. Потрібно власне інвестувати в реконструкцію просторів між будівлями, покращення комфорту мешканців. Але це має бути однозначно формат акумулювання коштів, - заявив начальник управління архітектури та урбаністики Львівської міськради Антон Коломєйцев.

За якою схемою усе працюватиме, наразі достеменно невідомо. Адже є чимало юридичних питань. А поки вони вирішуються чи НЕ вирішуються, «хрущовки» продовжують непохитно стояти, чекаючи свого часу.

 

 2982
 
Читайте також
Відкриття нового відділу продаж: у Сокільниках збудують сучасний житловий комплекс (відео) Відкриття нового відділу продаж: у Сокільниках збудують сучасний житловий комплекс (відео)
Компанія "LEV Development" відкрила у Сокільниках відділ продажу квартир у новому ЖК FEEL HOUSE.
"Живи, працюй, відпочивай": у Львові відкрили бронювання квартир у новому житловому комплексі (відео) "Живи, працюй, відпочивай": у Львові відкрили бронювання квартир у новому житловому комплексі (відео)
Компанія "LEV Development" офіційно відкрила старт бронювання квартир у новому інноваційному житловому просторі "Perfect Life".
Вибух у Львові, який зруйнував одразу 3 квартири: потерпілі відмовилися відселятися після пожежі Вибух у Львові, який зруйнував одразу 3 квартири: потерпілі відмовилися відселятися після пожежі
13 грудня приблизно о 17:20 у квартирі на 2 поверсі будинку №28 на вулиці Замарстинівській виникла пожежа.
Loading...
Load next