Дослідження, розробки, винаходи. Усе це до снаги й представницям прекрасної половини людства — науковицям. Серед них і чимало львів’янок, одна із яких Зоя Антонівна Дурягіна. Ось ця тендітна жінка —  інженер-матеріалознавець, докторка технічних наук, професорка, та завідувачка кафедри прикладного матеріалознавства та обробки матеріалів у «Львівській політехніці».  

Кандидатська дисертація ще так пройшла, я, дівчинка схожа на студентку, а захищає дисертацію. Ось так сприймали мене напівсерйозно. Коли я вже докторську почала готувалась до захисту, то я зрозуміла, що мужчини-доктори наук, вони на мене так скоса дивились, думали “ну що ти тут робиш, ну ти ж жінка, твоє місце на кухні. Ну так це було. Робота була виконана на рівні і коли я захистилася, то мене одразу, після того, як підтвердили ту вчену раду, в якій я захищалася, мене запросили як члена вченої ради, — розповідалє свою історію Зоя Дурягіна, науковиця, завідувачка кафедри прикладного матеріалознавства та обробки матеріалів НУ «Львівська політехніка». 

Інженерія, запевняє науковиця, лише на перший погляд, невідома загалу. Але, пізнавши її, розумієш, наскільки вона цікава та дивовижна. Раніше, пригадує жінка, їхня спеціальність мала саме жіноче обличчя. Однак тепер все кардинально змінилося. Хоча й не приховує, що чекає того часу, коли дівчата знову зацікавляться інженерним фахом. 

Матеріалознавство потрібно і хімікам, і будівельникам, і інженерам, і тим же самим лікарям. Це дозволяє робити літаки легшими, автомобілі економнішими, наприклад, операції робити без крові, тобто в такий спосіб, щоб це через катетери, — Зоя Дурягіна. 

Колись мріяла, зізнається Зоя Антонівна, стати медиком. Та все ж доля розпорядилася, щоб жінка пов’язала своє життя з дещо серйознішою професією. 

В процесі навчання, в процесі викладання різних дисциплін я зрозуміла, що дійсно ось так волею долі склалося, що моя медична мрія вона відбулася. Тому що завжди якщо деталь якась вийшла з ладу, або зламалася передчасно вона чимось хвора, треба діагностувати її, треба провести дослідження. А потім коли ти всі ці речі збираєш докупки, аналізуєш, треба що зробити — призначити лікування, тобто виписати ліки, — Зоя Дурягіна. 

Тож і вважає науковиця свою професію та покликання бути медиком для матеріалів. За понад 30 років в науці за плечима численні наукові ступені, десятки патентів та сотні наукових робіт. Зоя Антонівна певна: жінкам усе під силу, так уже вони створені. 

Наука, яка вимагає від тебе такої ви знаєте кропіткої роботи, такої непоспішної роботи, вдумливості,  терпіння, от я б сказала терпіння. Тому що жінка знає, яка народила  і виховала дітей і внуків тепер вже в мене то, скільки треба терпіння, щоб це все перейти, усі ці стадії. Так само і в науці, — Зоя Дурягіна. 

Віра Коновал - pravdatutnews.com