Юрію складно підібрати слова. У свої 33 він – без лівої руки. Втратив її через мінно-вибухову травму.

Не дай Бог комусь таке відчуття, - розказав Юрій Бахір, пацієнт, який отримав протез.

Все життя Юрій працював своїми руками. Звикнути до нового життя він не міг.

Вдягнутися було важко. Елементарно заправити сорочку, заправити в штани, це було важко. Незвично. Ти лапаєшся. Помитися, фактично ти мився де тільки ти міг достати так.

Фактично як зі мною це сталося. Я поставив жирну крапку на одруження, дітей, роботу. Я фактично зразу поставив жирну крапку. Як бути дальше, як шо все закінчено, - Юрій Бахір, пацієнт, який отримав протез.

Та якраз таки не впасти духом йому не дала тепер вже його дружина.  Те, на чому, він колись думав, поставив жирну крапку, сьогодні мотивує жити далі. Зараз у Юрія є донечка, яка вірить, що у тата таки буде нова рука.

Донечка запитує. Тато коли тобі купим руку. А може вона тобі відросте. А може каже бозю тобі дасть другу руку. Ти проснешся, а вона виросла. Кажу, ну завжди надіємся на краще, - розповідає Юрій Бахір, пацієнт, який отримав протез.

Недаремно кажуть, що надія помирає остання. Для Юрія з’явився шанс отримати нову руку. Він став першим, кому в Україні у реабілітаційному центрі «Незламні» Першого медобєднання Львова встановили найлегший у світі протез, надрукований на 3D-принтері. І свою руку він не замінить, та завдяки спеціальним сенсорам, скорочуючи мяз, пацієнт зможе керувати протезом та рухати пальцями.   

Іду по свій протез новий. Подзвонили сказали шо є протез відчуття таке, що аж мурашки по шкірі, - захоплюється Юрій Бахір, пацієнт, який отримав протез.

Перша примірка. Юрій щасливий.

Я щасливий. Будемо опрацьовувати далі. Пробувати різні роботи працювати ним. Тільки 6 кілограм більше ні, - каже Юрій Бахір, пацієнт, який отримав протез.

Це другий такий протез у світі. Перший у США за сприяння першої леді України Олени Зеленської встановили 9-річній Саші з Бучі. Зазначимо, що в Україні щонайменше пів тисячі українців втратили кінцівки і потребують такого протезу. Серед них 41-річний Олександр. Він - наш захисник. Під час виконання завдання поблизу Чорнобиля, уламок відірвав йому руку.

Я коли хлопці прийшли надавати першу допомогу я тоді замітив що немає моєї руки і на тому місці де я находився перед ударом я знайшов свою руку. Ну її було помітно, - розповідає Олександр Ляшук, пацієнт, який очікує на протез.

Та відчуття того, що він живий, було набагато сильніше, ніж втрачена рука.

В мене перше було враження, що мене уже немає. Якісь долі секунди у свідоості промилькнуло таке. Шо мене уже немає, але коли я побачив, що немає тільки руки а я є. Мене це порадувало даже. Я навіть на то шо відсутність руки. Я зрадів шо я є, шо я живий, шо я ше буду корисний своїм рідним. Шо я ше їх побачу, шо вони мене, ну так от, - каже Олександр Ляшук, пацієнт, який очікує на протез.

Олександр розповідає, що все завжди робив власними руками.

Я все життя пропрацював в селі. Займався тваринництвом, і рослинництвом, і садок в мене був, і кури. Ну все, взагалі все чим можна було в селі займатися я всім займався. Бджільництво в мене на даний момент 70 сімей бджіл. Оце мене заспокоює, бджоли мене заспокоюють, - розповідає Олександр Ляшук, пацієнт, який очікує на протез.

Функціональний протез допоможе йому бути таким, як він хоче – корисним і незалежним. І ще сотні таких бажань є у наших українців, які постраждали внаслідок війни. І ми можемо їм допомогти.  У межах розвитку програми протезування центр «Незламні» разом з благодійною платформою Добро.юа ведуть збір коштів на придбання постійних біонічних протезів, для тих хто цього потребує.

На питання чому ми це робимо. Тому що протезування це дуже дорого. Тільки за інформацією міністерства охорони здоровя за останні пів року ми маємо 500 українців, які потребують протезування, які втратили кінцівки. Зібльшується кількість тих, хто втратив руки. Руки ставити дорожче. І це біонічне протезування яке на жаль не можуть покрити своїм громадянам навіть дуже заможні країни світу. І що вже говорити про Україну, країну, яка воює. Економіку країни, яка воює, - резюмує Ірина Заславець, директорка з розвитку Першого медоб’єднання Львова.

Тому, щоб підтримати свою країну, своїх українців можна надіслати СМС вартістю 20 гривень на номер 88 001, або ж зробити це на сайті Добро.юа та поділитись сумою, яку ви вкажете самі.

Підтримай нас на Patreon: https://www.patreon.com/pravdatutlviv 

Злата Новосельська - pravdatutnews.com