“Кіборги вистояли, не вистояв бетон” – цитата відома кожному українцю. 242 дні невтомної боротьби за оборону Донецького аеропорту: жорстокі бої, стримування окупаційних військ, щоденний прояв сміливості та незламності українських військових, медиків, волонтерів. Щоб назавжди зберегти спогади про героїчних оборонців, щороку, 16 січня в Україні вшановують День пам'яті захисників Донецького аеропорту.

Чому “кіборги”?

За сміливість, незламність, мужність та відданість захисники Донецького аеропорту отримали почесне прізвисько — «кіборги». Таке наймення їм дали учасники російсько-терористичних військ, які не очікували такої витривалості та стійкості.

Вперше назву кіборги,  у значенні «захисники Донецького аеропорту», вжив невідомий проросійський бойовик. Тоді він пояснював, чому всеозброєнні передові загони не можуть взяти аеропорт, захищений кількома десятками українських добровольців:

Я, блін, не знаю, хто захищає Донецький аеропорт, але ми їх три місяці вибити не можемо. Намагалися штурмувати — нам таких вломили — ми відійшли. Почали накривати градами — вони пірнають в підземні колектори каналізації… Я, каже, не знаю, хто там сидить, але це не люди — це кіборги, — написав він у фейсбуці.

У 2014 році «кіборги» стало словом року за версією словника сучасної української мови та сленгу «Мислово».

Загальне число українських кіборгів невідоме, у різний час аеропорт та прилеглі об’єкти обороняли: спецпризначенці 3-го окремого полку, бійці 93-ї та 72-ї окремих механізованих, 79-ї, 80-ї, 81-ї, 95-ї окремих аеромобільних бригад, 1-ї та 17-ї окремих танкових бригад та 57-ї окремої мотопіхотної бригад, 90-го окремого аеромобільного та 74-го окремого розвідувального батальйонів, бійці полку «Дніпро-1» та українські добровольці.

Багатьох із оборонців відзначено державними нагородами, деяких — посмертно.

100 відважних захисника назавжди залишаться в нашій пам’яті та серцях як ті, хто віддав власне життя за честь та суверенітет України.

Історія Донецького аеропорту

Історія аеропорту «Донецьк», що знаходиться на північному заході Донецька, розпочалася у 1931 році. Тоді Сталінська міська рада затвердила його будівництво. Вже через, два роки, аеропорт офіційно відкрили.

У 1960 - 1970 роках авіапідприємство зазнало бурхливого розвитку.

В 1970 році Донецький аеропорт значно перебудували, архітектором змін був  В.3. Спусканюк, у 1975 році була введена в експлуатацію нова будівля аеровокзалу. Це дозволило збільшити пасажирські та вантажні перевезення.

У 1991 році Донецький об'єднаний авіазагін перейменували на Донецьке авіапідприємство, а у 1998 - Донецьку державну авіакомпанію «Донбас — Східні авіалінії України». 

Роком пізніше авіакомпанія «Донбас» отримала грамоту Міністерства транспорту України за високі виробничі показники та безпеку польотів, а дев’ятьом її працівникам присвоєно звання «Заслужений працівник транспорту України». У 2002 році компанія здобула перше місце в обласному конкурсі з охорони праці. У 2003 році відбулася реорганізація, в результаті якої створено комунальне підприємство «Міжнародний аеропорт Донецьк».

У 2007 році розпочали будівництво нової злітної смуги. Під час відкриття, 26 червня 2011 року, на неї приземлився літак «Мрія». Також збудували новий аеровокзал.

У 2012 році Донецьк приймав півфінал чемпіонату Європи, після матчу з Донецького аеропорту полетіло близько 5 тисяч осіб.

Загальна вартість реконструкції склала $875 млн.

26 травня 2014 року  Донецький аеропорт "тимчасово" припинив роботу.

Чому так важливо було втримати аеропорт?

Перш за все, аеропорт був стратегічним об'єктом, плацдармом для потенційного наступу. Також він забезпечував можливість авіасполучення.

Якщо українські військові здадуть Донецький аеропорт, то невдовзі доведеться відступати по всьому фронту і врешті-решт обороняти Київ. Якщо бойовики його захоплять, то це дасть змогу їм вийти до кільцевої дороги й продовжити свій наступ, - говорив Данилюк.

Андрій Шараскін, речник Добровольчого українського корпусу (ДУК) "Правого сектора", наголошував, що контроль над летовищем і прилеглими висотами, утримуваними українськими силами, створює базу для потенційних дій як українських військ, так і сепаратистів.

Контроль над цією територією був ключовим у разі відведення важкого озброєння

Окрім стратегічної ролі, аеропорт був важливим символом для обох сторін конфлікту. За словами Семена Семенченка, командира батальйону "Донбас" і заступника голови парламентського комітету з питань національної безпеки, для України це символ героїзму, тоді як для сепаратистів — принципове питання престижу.

Хронологія стійкого протистояння

Березень, 2014. У зв’яку з розгортанням сепаратизму у Донецькій і Луганській областях та окупації РФ Кримського півострову, військовослужбовці 3-го окремого полку спецпризначення та 95-ї окремої аеромобільної бригади беруть під захист Донецький аеропорт.

Квітень, 2014. Терористи роблять першу спробу захоплення, безуспішно.

1 травня, 2014. Припиняють усі польоти через летовище Донецького аеропорту.

26 травня, 2014. Друга спроба ворога взяти ДАП, російські війська заходять у новий термінал. Скоординовані дії авіації та наземних підрозділів успішно витісняють противника, летовище переходить під контроль АТО.

Перші втрати української армії

10 липня, 2014. Терористична армія обстрілює позиції зенітників 72-ї бригади із мінометів. Перші бойові втрати української армії під час оборони Донецького аеропорту: двоє загиблих захисників.

Коли був парад полонених в Донецьку та парад підбитої техніки, як вони (сепаратисти) називали, тоді і відбувся перший, нормальний, в повному розумінні слова, артилерійській обстріл. Штурму не пам`ятаю, але після того ДАП став ДАПом, який ми знаємо. – згадує заступник командира 93-ї окремої механізованої бригади Кирила Недрі.

Бої за аеропорт спалахнули з новою інтенсивністю

3 вересня, 2014 рік. Ворог нехтує Мінськими домовленостями, активізовує бойові дії. Розпочинаються перші важкі бої за аеропорт:

Українські військові утримують старий і новий термінали Донецького аеропорту. Контроль над прилеглою територією забезпечують 2-га батальйонно-тактична група 93-ї механізованої бригади, підрозділи 3-го полку спецпризначення, 74-го розвідувального батальйону, бійці 79-ї та 95-ї аеромобільних бригад, а також добровольці.

Селище Піски служить опорним пунктом сил АТО: через нього доставляють провізію, боєприпаси та проводять ротацію. Тут же розгорнута артилерія підтримки.

Окупанти щодня обстрілюють позиції з артилерії та мінометів, іноді понад 50 разів. Наші бійці беруть у полон російських військових, включно з офіцерами.

Героїчний опір і жорстокі втрати

28 вересня, 2014. Два важкі бої, внаслідок яких загинуло 9 військовослужбовців 14 поранено. Офіцеру 93-ї бригади капітану Сергію Колодію присвоєно званням Героя України (посмертно).

3-6 жовтня, 2014. Окупанти продовжують штурмувати аеропорт, загинуло ще 11 українських військових.

20-30 листопада, 2014. Ворог штурмує старий термінал: двоє захисників гине, 6 поранених. Війська АТО залишають старий термінал, зосереджуються на новому.

Нас атакували згори. Потім Олег Нетребко стрибнув за кулемет. Там він і загинув. Це – єдина людина, якій посмертно присвоїли орден «За мужність». Він кинувся за кулемет після того, як контузило кулеметника. Вів звідти бій, незважаючи на те, що в двох метрах від нього розривались гранати, й у нього самого вже були поранення. – Андрій Гасюк, заступник командира роти, 93-я бригада, 1-й батальйон, 3-я рота

Листопад – грудень. Взаємозаміна особового складу кіборгів, українські позиції займають бійці 90-го аеромобільного батальйону. Вони ведуть бої першої половини грудня.

“Новорічне” зіткнення

1 січня, 2015. Окупанти штурмують новий термінал, ціною втрат української армії, їх відкидають.

11 січня, 2015 січня. Евакуація шести поранених кіборгів. Вороги обстрілюють новий термінал та метеовежу.

13 січня, 2015 рік. Супротивник знищує диспетчерську вежу – символ оборони Донецького аеропорту.

17 січня, 2015 рік. Бій за пожежну частину аеропорту, кіборги відбили ворога та завдали їм втрат.

Хлопці кликали мене повертатись, бо людей катастрофічно не вистачало, - згадує Ігор Гофман, - тож, я попросив лікаря зі шпиталю виписати мене «заднім» числом. І він виписав мене датою 24 січня 2015 року, хоча вже 15 січня я виїхав до терміналу в групі підтримки від третьої роти з «Малюком» та «Бодею». – згадує учасник оборони.

18-19 січня, 2015. Остання організована евакуація поранених.

Завершення боїв і трагедія захисників

19 січня, 2015. Терористи підривають перекриття другого поверху, де перебувають кіборги. Розпочинається наступ з усіх боків, українське військо мужньо захищає руїни аеропорту.

20 січня, 2015. Тривають жорстокі бої. Злітно-посадкова смуга Донецького аеропорту була повністю виведена з ладу. З 8:00 до 12:00 українські військові провели операцію з відбиття ДАП, але о 14:56 проросійські сили підірвали новий термінал, спричинивши його руйнування та значні втрати серед захисників.

У наступні дні під ворожим вогнем бійці 90-го окремого аеромобільного батальйону залишили руїни диспетчерської вежі, викликавши на себе удари «Градів». Це були останні герої, які боронили Донецький аеропорт імені Сергія Прокоф’єва.

Здавалося, хвилина-дві - і нічого й нікого не залишиться. Загинув від осколкового поранення Черниш Олег. Після другого залпу вони не встигли отямитися, як поряд стояли сепаратисти з наведеною зброєю. Охопили колом зруйноване укриття. Оглухлі, з численними забоями та пораненнями, вояки розуміли, коли почнуть чинити спротив, то лежатимуть поряд Олега Черниша. Їх обеззброїли, скрутили руки і повели на муки, - командир другої МТЛ-Б Олександр Головач.

День пам’яті кіборгів — це особливий день, коли Україна вшановує своїх героїв, які стали символом незламності, мужності та самопожертви. Ці люди — бійці Збройних сил України, добровольці, медики, волонтери — захищали Донецький міжнародний аеропорт під час однієї з найзапекліших битв російсько-української війни.

Оборона аеропорту тривала 242 дні — з 26 травня 2014 року до 22 січня 2015 року. Попри безперервні обстріли, атаки противника і катастрофічні умови, захисники аеропорту — яких через їхню стійкість почали називати “кіборгами” — не здавали позицій. Ця назва з’явилася завдяки ворожим силам, які не могли повірити, що люди здатні витримувати такі надлюдські випробування.

Кіборги боролися за кожен метр аеропорту, демонструючи неймовірну відданість своїй країні. Їхня мужність стала прикладом для всіх українців, символом незламності українського народу. Вони довели, що дух нації сильніший за будь-яку техніку чи зброю.

22 січня 2015 року, після того, як старий термінал аеропорту було підірвано, оборону припинили. Але кіборги не програли — їхня боротьба стала легендою, а їхня жертва дала нове натхнення всім, хто продовжує боротися за незалежність України.

Цей день є нагадуванням про ціну свободи та мужність тих, хто заради майбутнього свого народу віддав найцінніше — своє життя.

Олена Стебніцька - pravdatutnews.com