Вчені 7 країн ЄС розробляють методи виготовлення авіапального із відходів помідорів

Вчені 7 країн ЄС розробляють методи виготовлення авіапального із відходів помідорів
Вчені в Європі запустили ініціативу щодо перетворення залишкових томатних відходів на стійке реактивне паливо, намагаючись скоротити викиди вуглецю та вирішити одну з найскладніших проблем авіації.

Відходи виробництва помідорів, такі як листя, стебла, насіння, шкірка, незрілі та плісняві плоди, перероблятимуть на стійке авіаційне пальне. Фото: Технічного університету Граца (Австрія)

Дослідницький проєкт, що фінансується ЄС і координується Технічним університетом Граца (TU Graz, Австрія), спрямований на розробку безвідходного та кліматично нейтрального біопереробного заводу. Чотирирічний інноваційний проєкт під назвою ToFuel передбачає перетворення відходів переробки томатів на стале авіаційне паливо, а також виробництво побічних продуктів — добрив, кормів для тварин і поживної олії, розповідає видання Interesting Engineering.

За словами керівниці проєкту, професорки TU Graz Марлени Кінбергер, приблизно 3% потреб Європи у сталому авіаційному паливі до 2030 року можна покрити внаслідок томатної вичавки — залишків, що утворюються під час переробки томатів у країнах ЄС.

Дослідники зазначають, що такий підхід може сприяти зниженню авіаційних викидів у Європі та водночас створювати економічну цінність із сільськогосподарських відходів, які нині викидають або спалюють.

Томати є другим за обсягами споживання овочем у світі після картоплі. У ЄС щороку виробляють близько 17 мегатонн томатів, що призводить до утворення значних обсягів залишкової біомаси. До неї належать листя, стебла, шкірка, насіння, а також недозрілі або зіпсовані плоди. Більшість цих матеріалів вважають низькоцінними відходами, хоча вони містять енергоємні сполуки, придатні для виробництва палива.

Для реалізації проєкту науковці досліджують два технологічні підходи. Перший передбачає екструзію, під час якої біомасу нагрівають і стискають, а потім різко знижують тиск. Це руйнує клітинну структуру рослин і готує матеріал до ферментації. Далі мікроорганізми перетворюють його на олії з високим вмістом ліпідів, придатні для виробництва пального.

Другий метод — гідротермальне зрідження, за якого волога біомаса перетворюється на біонафту та біовуглець під дією високих температур і тиску. Отриману біонафту очищують від азотовмісних сполук, які можуть заважати синтезу пального.

Етапи очищення та фракціонування розробляють спільно вчені з TU Graz, Загребського університету та Національної енергетичної лабораторії Португалії. Фінальне перетворення ліпідів і біомасла на паливо, яке відповідає міжнародним стандартам, здійснюють за технологією HEFA у Технічному університеті Леобена. Цей метод уже широко використовується для виробництва авіапалива з рослинних і перероблених жирів.

У межах проєкту обидві технології масштабуватимуть до допромислового рівня, водночас оцінюючи їхній екологічний, економічний і соціальний вплив. Використання томатних залишків також створює нові джерела доходів для підприємств харчової промисловості.

Проєкт ToFuel офіційно стартує 1 січня 2026 року. У ньому візьмуть участь 11 партнерів із семи європейських країн. Бюджет проєкту становить 4,1 млн доларів (3,5 млн євро).

Юрій Никорак - pravdatutnews.com

Читайте також
4 офіційні рекорди меж витривалості людини, які не варто повторювати 4 офіційні рекорди меж витривалості людини, які не варто повторювати
Людське тіло здатне на неймовірні речі, але деякі офіційні рекорди витривалості — це межі, які небезпечно повторювати. Вони показують, як організм може виживати у крайніх умовах, але водночас нагадують про ризики для здоров’я та життя.
Україна замовила 22 наукові розробки для безпеки та економіки Україна замовила 22 наукові розробки для безпеки та економіки
Міністерство цифрової трансформації повідомило про затвердження урядом списку наукових розробок для практичного застосування в обороні та економіці
Рослини говорять і навіть «кричать»: вчені  пояснили, чому ми їх не чуємо Рослини говорять і навіть «кричать»: вчені пояснили, чому ми їх не чуємо
Ми звикли думати, що рослини мовчазні й беззахисні. Але нові дослідження доводять: у стані стресу вони видають ультразвукові сигнали, які можна порівняти з «криками».
Loading...
Load next