Фото: аналітичний центр Кирила Парубця

Це максимальний показник за час дії Кримінального кодексу РФ – з 1997 року, наголошує аналітичний центр Кирила Парубця у проєкті “Первый отдел”.

Більшість засуджених – 363 особи – отримали строки за обвинуваченням у державній зраді. За шпигунство засудили 61 особу, за таємну співпрацю з іноземцями – 39.

Серед засуджених – 161 громадянин України. Зокрема, на тимчасово окупованих територіях Криму, Донецької, Луганської, Херсонської та Запорізької областей за рік у такий спосіб “засудили” 134 особи.

Виправдувальних вироків не було. Чотирьох осіб відправили до колонії довічно.

До 2025 року російські суди не призначали довічних покарань за цими статтями, зауважують автори аналітики. Паралельно під слідством залишаються близько 420 осіб.

Станом на 10 грудня загальна кількість фігурантів “шпигунських” справ сягнула 1627 осіб, тоді як наприкінці 2024 року мовилося приблизно про тисячу.

Для порівняння: з 1997 року і до вторгнення Росії в Україну за аналогічними статтями було винесено 196 вироків. Після початку вторгнення практика застосування цих норм різко змінилася: якщо раніше вони використовувалися точково, то тепер перетворилися на інструмент масового переслідування необмеженого кола осіб.

Найчастіше обвинуваченими у таких справах стають росіяни, не пов’язані з політикою і ті, хто не мав доступу до державної таємниці, зокрема студенти, ІТ-фахівці, викладачі, працівники підприємств та підприємці. Друга за чисельністю категорія – громадяни України, переважно мешканці окупованих територій.

Суди, як правило, розглядають ці справи у закритому режимі.

Юрій Никорак - pravdatutnews.com