Фото: Pexels

Естетичні студії з мінімалістичними дизайнами, гарний спортивний одяг у пастельних тонах, плавні рухи — саме так пілатес транслюють у соцмережах. Хоч він існує з початку ХХ століття, особливу популярність здобув у 2023–2024 роках і досі залишається одним із найпопулярніших напрямів фітнесу та здорового способу життя.

На противагу індустрії класичного спорту, де мотивація будується на жорсткому тиску та гаслах у стилі “Просто встань і зроби”, “Немає результату без болю”, “Роби через силу”, з’явився напрямок, який виступає за внутрішній спокій, баланс, любов до себе та свого тіла. У Пілатесі немає місця для агресії, криків тренера чи самопримусу. І саме так сучасні інфлюенсери демонструють його на своїх сторінках у соцмережах. Проте за цією естетикою важко розгледіти справжнє походження методу, адже його коріння — виживання та реабілітація.

Історія створення методу

Пілатес зародився в бруді та ізоляції Першої світової війни. Саме тоді засновник методу, німець Йозеф Пілатес, перебуваючи у в’язниці, став свідком поганого фізичного стану багатьох своїх товаришів. Враховуючи свій досвід у гімнастиці, боксі та самозахисті, він почав розробляти серію вправ, щоб допомогти їм реабілітуватися та зміцніти. Встановлюючи пружини на лікарняні ліжка, він дозволяв прикутим до ліжка пацієнтам тренуватися проти опору — так з’явилися перші прототипи сучасних тренажерів. Значна частина його обладнання, але вже адаптованого, використовується в багатьох сучасних студіях.

Тоді й сформувався метод, який Йозеф згодом назвав Contrology — “контрологія”, що в перекладі означає “контроль розуму над м'язами”. Основою цього комплексу стала координація тіла, розуму та духу. Спочатку ці вправи, які покращують рівновагу, роблять людину сильнішою, допомагають контролювати рухи та дихання, зміцнюють м’язи.

Цікаво те, що творець пілатесу ніколи не продавав легкість, як це зараз роблять маркетологи. Він продавав лише гарантований результат, залишивши після себе культову фразу:

Через 10 занять ви відчуєте різницю, через 20 — побачите її, а через 30 — отримаєте абсолютно нове тіло.

То яка ж різниця між класичним фітнесом та пілатесом?

Основна різниця полягає вже у самій суті навантаження. Якщо класичний фітнес працює більше над зовнішньою картинкою, фокусуючись на динаміці, спалюванні калорій, витривалості та нарощуванні м'язів (наприклад, рельєфні руки, чітко окреслений прес чи прокачані сідниці), то пілатес будує внутрішню архітектуру тіла. Замість виснажливих силових навантажень, після яких тіло тремтить від утоми і потребує обов'язкової розтяжки для уникнення крепатури зранку, цей вид спорту пропонує спокійний темп, роботу з диханням, кором та повним контролем рухів. Завдяки цьому покращується стабільність тулуба, фізична підготовка, гнучкість та сила м’язів. Під час заняття усе тіло працює синхронно, щоб зберегти баланс, симетрію та стійкість, а оскільки кожна вправа одночасно і зміцнює, і розтягує м’язи, після тренування замість сильного виснаження часто відчувається легкість, енергія та сила.

Існує поняття Powerhouse, що в перекладі означає «Центр сили». Воно й допоможе краще зрозуміти, чому система дає такі вражаючі результати. Анатомічно цей центр є складним і глибоким м'язовим корсетом, який надійно утримує наш хребет, таз та внутрішні органи. Вправи пілатесу змушують працювати м'язи-стабілізатори, яких абсолютно не видно в дзеркалі, але які буквально тримають наше тіло щодня.

Головним у цій системі є поперечний м'яз живота, який працює як наш природний корсет або широка стяжка. На відміну від звичайного преса, він не качає “кубики”, а підтримує внутрішні органи та захищає поперек від навантажень. Зокрема, надійним фундаментом знизу виступають м'язи тазового дна, які тримають усе тіло знизу, а ззаду їм допомагають маленькі м'язи спини, які щільно обплітають хребет і захищають кожен хребець від затисків та болю. Зверху цю конструкцію замикає наш головний дихальний м'яз — діафрагма. Коли всі вони злагоджено працюють разом, людина отримує не просто плаский живіт, а міцну внутрішню опору, завдяки якій постава вирівнюється сама собою.

Саме робота цього центру пояснює, чому пілатес змушує тремтіти навіть професійно підготовлених людей. Секрет у тому, що м'язи тут працюють на видовження під м'яким, але підступним опором пружин. Замість того, щоб тиснути на хребет важкою штангою, як у звичайному залі, пілатес м'яко витягує його, збільшує простір між хребцями й повертає гнучкість. Тому м'язи стають не об'ємними й забитими, а довгими, еластичними та міцними, що й дарує свободу рухів.

Чому ж все-таки пілатес захопив світ?

Сучасний маркетинговий бум навколо пілатесу почався ще у 2023-2024 роках, коли цей напрямок опинився на новому піку популярності завдяки соцмережам. Особливо у TikTok та Instagram виник масштабний культ, де відео під хештегом #pilates збирають безліч переглядів і просувають моду на певний спосіб життя. Пілатес став головним елементом для певних трендів - наприклад, так званої clean girl (естетики “чистої дівчини”) та філософії that girl (“тієї самої дівчини”, яка все встигає). Це ідеалізовані образи сучасної успішної дівчини, чий ранок починається о шостій ранку з медитації, зеленого смузі та обов'язкового тренування. Дівчата в бездоганних пастельних спортивних комплектах, зі зібраним у гладкий пучок волоссям, займаються у красивих студіях із великою кількістю дзеркал і створюють звідти естетичні фото та відео. І хоч для самого заняття все це зовсім необов’язково - як маркетинговий образ ці деталі працюють бездоганно.

Проте варто зазначити, що вся ця красива картинка насправді є вкрай романтизованою. Сучасний маркетинг навмисно подає пілатес як щось надзвичайно легке, повітряне, те, що не потребує великих зусиль. І саме це призвело до того, що у суспільстві з'явилась доволі велика частина людей, яка взагалі не вважає його серйозним спортом, зводячи до рівня “лінивої гімнастики для дівчаток” або чергового красивого хобі для соцмереж.

Люди звикли оцінювати ефективність тренування за кількістю вилитого поту, тому плавні рухи на реформерах часто сприймаються ними як щось несерйозне. Але це переконання повністю руйнується, варто лише людині вперше лягти на тренажер, адже кожна секунда вправи вимагає колосальної концентрації, тримання балансу та повного контролю над м'язами, через що тіло починає тремтіти вже на перших хвилинах. Маркетинг створив ілюзію легкості, але за нею стоїть справжня, величезна праця над власним тілом.

Також популярність пілатесу пояснює те, що суспільство втомилось від агресивного фітнесу. Роками індустрія спорту просувала гасло “без болю немає результату”, через що люди думали, ніби єдиний спосіб стати витривалішими, сильнішими чи змінити своє зображення в дзеркалі — це виснажувати себе на біговій доріжці, вправами з гантелями та тренуваннями в залі до стану повного безсилля. У світі, перенасиченому щоденним стресом, пілатес став безпечним прихистком, де тіло зміцнюється без додаткового виснаження нервової системи.

Феномен пілатесу полягає в тому, що він зміг поєднати в собі дві протилежності: жорстке воєнне коріння реабілітації та витончену візуальну культуру 21 століття. Маркетинг дав йому красиву обгортку, але саме реальна дієвість та концепція Contrology тримають його на піку популярності.

Зрештою, пілатес підкупив частину людей можливістю отримати те, чого вони потребували: спосіб стати сильнішим без саморуйнування, доводячи, що справжній спорт може бути усвідомленим, глибоким і водночас бездоганно естетичним.

Ангеліна Фурман (практикантка) – pravdatutnews.com